У польській мові два вихідні дні, що завершують тиждень (суботу та неділю), називають англійським словом weekend, яке записують в оригінальній версії, натомість його вимова (принаймні, теоретично), повинна бути максимально наближена до вимови в англійській мові, проте з польським наголоcом на передостанній склад.
Деякі носії мови вважають, варто було б подумати про заміну цього запозичення якимось польським відповідником, адже, як писав у XVI столітті польський письменник Миколай Рей – «Поляки не гуси, свою мову мають». Проте поки що не з’явились якісь серйозні пропозиції відносно того, як назвати польською вихідні дні наприкінці тижня, тож weekend, незважаючи на те, чи це комусь подобається, чи ні, наразі немає альтернативи. Нижче представляємо коментар на цю тему відомого польського мовознавця та невтомного популяризатора грамотної польської мови проф. Єжи Бральчика:
«Колись асоціації з відпочинком мала тільки niedziela (пол. неділя) – назва дня, коли „нe дiяли”. Коли лише неділя була неробочим днем, поляки не виокремлювали в особливий спосіб кінець тижня. Зараз, коли маємо вільний також п’ятничний вечір – з перспективою відіспатися наступного дня – і в суботу, і в неділю, ці дні злилися для нас в одне поняття, для якого потрібна назва. Kінець тижня це, поза всяким сумнівом, визначення занадто довге та недостатньо чітке. З повним засвоєнням слово weekend у польській мові виникає певна проблема, оскільки його неможливо записати фонетично: якби ми написали – незважаючи на оригінальну вимову – łykend (бо в жодному разі не łikend! – у польській мові відсутнє сполучення звуків, а відповідно, також і букв – ł плюс i), це могло б асоціюватися з łykaniem (пол. ковтання) … Якщо б хтось запропонував якийсь польський еквівалент weekendu – так само короткий, але разом з тим змістовний – можна було б про це подумати, проте … Голос розуму мені іронічно нашіптує, що навіть, якщо ви б знайшли таке питомо польське слово – навіть найгарніше – його було б важко впровадити до польської мови. Попри згадані перешкоди, слово weekend настільки укорінилося в польській мові, що, мабуть, його вже неможливо усунути.
Будь-яка мова, зокрема й польська, збагачується різноманітними словами іншомовного походження. Це зовсім природне явище, що свідчить про культурний взаємовплив між народами. Також англійська мова не є тут винятком: там чимало слів, які запозичені з французької мови».