Інформаційний лист МОН України №48

Шановні колеги!
Надсилаємо Вам ключову інформацію із Інформаційного листа МОН України № 48 від 15 квітня 2022 року:

1) ВИКОРИСТАННЯ WEB OF SCIENCE: ВЕБІНАРИ ДЛЯ ВЧЕНИХ
До 28 квітня тривають безкоштовні вебінари для вчених, присвячені роботі з платформою Web of Science. Під час вебінарів йтиметься про можливості інструментів платформи, вибір видань для публікації результатів досліджень, оформлення статей для публікації тощо.
Зокрема, 26 квітня відбудеться вебінар ‘Research Smarter: Рішення Clarivate для позиціонування ВНЗ у GRAS рейтингу‘, а 28 квітня – вебінар на тему: ‘Research Smarter: Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій‘. Щоб взяти участь у заходах, необхідно зареєструватися за відповідним посиланням. Зареєстровані учасники зможуть отримати електронні сертифікати, якщо прослухають не менш ніж 90% основного часу вебінару.
Детальніше за посиланням.

2) РЕЄСТРАЦІЯ НА ПЛАТФОРМІ RESEARCH4LIFE: ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВОК ВІД ЗВО ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ
У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури. Для отримання доступу необхідно зареєструвати установу, а після підтвердження реєстрації налаштувати доступ до електронних ресурсів для працівників.
Детальніше за посиланням.

3) ПРОЄКТ ЗІ СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ СТАРТАП-ШКОЛА-ІНКУБАТОР-АКСЕЛЕРАТОР ЗАДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ
МОН пропонує запровадити експериментальний проєкт зі створення на базі закладів вищої освіти та наукових установ мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор задля відновлення та розвитку інноваційної екосистеми. Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів України та документи до нього розміщені для громадського обговорення на офіційному сайті МОН.
Проєктом акта пропонується вирішення вищевказаних проблем шляхом запровадження експериментального проєкту зі створення на базі закладів вищої освіти, наукових установ мережі стартап-школа—інкубатор—акселератор та здійснення заходів, спрямованих на визначення:
– порядку створення мережі на базі закладів вищої освіти та наукових установ;
– основних функцій стартап-школи-бізнес-інкубатора-акселератора;
– щорічних показників ефективності діяльності мережі.
Зауваження та пропозиції до проєкту акта просимо надсилати до 20 квітня 2022 року на електронну пошту: krukevych@mon.gov.ua та oksanakrukevich@gmail.com (відповідальна особа Оксана Крукевич, в.о. керівника експертної групи з питань розвитку інновацій директорату науки та інновацій).
Детальніше за посиланням.

4) ЄС ЗБІЛЬШУЄ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ ЗА ПРОГРАМАМИ ERASMUS+ ТА СТИПЕНДІЙ ІМЕНІ МАРІЇ СКЛОДОВСЬКОЇ-КЮРІ
Європейський комісар Марія Габріель зазначила, що ЄС наразі зосереджений на забезпеченні стійкості європейського освітнього простору та національних систем освіти у кризовий час.
Зокрема, вдалося мобілізувати можливості програми Еразмус+. Частину коштів буде спрямовано на проєкти щодо допомоги українським біженцям.
Також Марія Габріель запропонувала нові конкретні заходи підтримки української освіти та науки. Зокрема:
– 200 млн євро з бюджету програми Еразмус+ на 2027 рік перерозподіляють на 2023 рік для надання підтримки українським студентам та викладачам наступного року;
– 25 млн євро цільово спрямовуються на стипендії для українських дослідників через нову ініціативу за програмою імені Марії Склодовської-Кюрі – MSCA4Ukraine. Це дозволить 200 дослідникам протягом 2-х років продовжувати свої дослідження в університеті держави-члена ЄС або країни, що є асоційованим членом у програмі Horizon Europe.
Детальніше за посиланням.

5) ЄС ПРИЗУПИНЯЄ УЧАСТЬ РФ У ПРОГРАМАХ ERASMUS+, EURATOM, HORIZON 2020 І HORIZON EUROPE
Європейський Союз запровадив обмежувальні заходи проти рф у відповідь на жорстоку агресію проти України та її народу.
У межах 5-го пакету санкцій Європейська Kомісія припиняє участь російських державних органів і установ у всіх поточних грантових угодах, а також відповідні виплати в межах Програми ЄС Erasmus+. Крім того, росія більше не зможе брати участь у виконанні публічних контрактів і використанні європейських коштів.
Запроваджено й обмеження фінансової та нефінансової підтримки російським державним або підконтрольним державі організаціям за програмами ЄС, Євратом і держав-членів ЄС. Комісія призупиняє участь російських державних органів або пов’язаних із ними установ у всіх поточних грантових угодах, а також здійснення всіх платежів у межах програм Horizon 2020, Horizon Europe, Euratom і Erasmus+. За цими програмами не укладатимуться нові контракти або угоди з представниками рф.
Повний оголошений пакет заходів за посиланням.

6) УКРАЇНА СТАЛА ПОВНОПРАВНИМ ЧЛЕНОМ АСОЦІАЦІЇ COST
15 березня Україна подала офіційну заявку на вступ до Асоціації фінансування інноваційних і дослідницьких мереж COST, а вже 30 березня, на запрошення Президента COST професора Алейна Береца, заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов і генеральний директор директорату науки та інновацій МОН Ігор Таранов взяли участь у 213-му Засіданні Комітету представників високого рівня COST, пунктом 8 порядку денного якого було визначено розгляд заявки України.
За результатами голосування Україна стала 39 повноправним членом COST. Невдовзі Україна отримає офіційний лист-підтвердження свого членства.
Серед стратегічних пріоритетів COST можна виділити:
– пропагування та поширення передової науки та досконалості;
– нові можливості та підтримка для молодих інноваторів і дослідників;
– сприяння міждисциплінарним дослідженням для проривної науки.
Крім цього, членство у цій організації відкриває для українських інноваторів і вчених додаткову можливість приєднатися до дослідницьких мереж COST Actions, що пропонують відкритий простір для міжнародної співпраці науковців, а також дають поштовх для прогресу інновацій і досліджень.
Детальніше за посиланням.

7) НАНЦ ПРИЄДНАВСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛЯРНОЇ РАДИ
Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради. Членство відкриває нові можливості для вивчення Арктики та Антарктики, а також покращить інтеграцію української науки в європейський дослідницький простір.
Відтепер українські вчені матимуть доступ до спільних європейських програм і зможуть брати участь без тривалих бюрократичних процедур. Також у нас буде можливість використовувати всі наукові полярні інфраструктури членів Ради, що особливо важливо для України, адже ми не маємо власних станцій в Арктиці, проте маємо амбіції розширити дослідження на цей регіон і наш науково-дослідний криголам, який допоможе в цьому.
Крім того, наразі НАНЦ працює над новою цільовою програмою полярних досліджень. Членство в Раді дасть можливість розробляти програму з урахуванням найкращих напрацювань європейської полярної науки, що забезпечить конкурентоспроможність українських вчених у ЄС.
Детальніше за посиланням.

8) НА «АКАДЕМІКУ ВЕРНАДСЬКОМУ» ВІДБУЛАСЯ ПЕРЕЗМІНКА УКРАЇНСЬКИХ АНТАРКТИЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ
Попри війну в Україні та складну світову логістику через COVID-19, 12 квітня на станції «Академік Вернадський» відбулася перезмінка українських антарктичних експедицій. 26-та УАЕ, що рік відпрацювала в Антарктиці, вирушила додому. Разом із нею до України прямує сезонний загін, що виконував роботи впродовж антарктичного літа. Натомість станцію прийняла команда 27-ї УАЕ, яка продовжить дослідження та безперервні вимірювання.
Уперше за 20 років перезмінку забезпечує власний український криголам «Ноосфера», що прибув до «Вернадського» 30 березня. Окрім зимівників 27-ї УАЕ, судно доправило на станцію близько 80 тонн різних вантажів (річний запас їжі та побутових засобів для полярників, будматеріали, нове обладнання для модернізації станції тощо), 140 тис. літрів пального (річний запас).
В «автопарку Вернадського» з’явилися два снігоходи та два нові човни, які зараз використовують для розвантаження, а в майбутньому – для морських досліджень. Також команда науковців отримала снігоприбиральну машину – попередні 26 років полярники чистили сніг власноруч.
Детальніше за посиланням.

9) УРЯД ДЕНОНСУВАВ УГОДИ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ ТА НАУКИ З РЕСПУБЛІКОЮ БІЛОРУСЬ
Кабінет Міністрів України припинив дії міжнародних договорів у галузі освіти та науки з Республікою Білорусь. Зокрема, денонсовано міжурядові угоди про взаємне визнання й еквівалентність документів про освіту та вчені звання, співпрацю в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, а також Договір між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про співпрацю в галузі науки та технологій.
Угоди були укладені понад 20 років тому, проте у зв’язку з підтримкою Республікою Білорусь безпрецедентної, відкритої, широкомасштабної війни рф проти України, продовження дії цих документів не є можливим.

10) CLARIVATE ТА ELSEVIER ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ ТА ПРИПИНЯЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ У РФ
Компанії Clarivate та Elsevier, яким належать провідні міжнародні ресурси наукової інформації, повідомили про підтримку України та заходи у відповідь на військову агресію з боку рф.
На початку березня компанія повністю призупинила оцінку для індексування в базі даних Web of Science нових журналів, які видаються в росії та Білорусі.
Про своє рішення призупинити продажі продуктів і послуг у рф і РБ, за винятком окремих баз даних медичного профілю, повідомляється в оновленій заяві Elsevier, одного з найбільших світових видавців наукової літератури, якому належать повнотекстова база наукової літератури ScienceDirect, реферативна, бібліографічна база даних Scopus та інші електронні ресурси наукової інформації.
Раніше компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до таких електронних платформ наукової інформації, як ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.
Детальніше за посиланням.