З 24 лютого, протягом двох тижнів після початку російського військового вторгнення в Україну, понад 2,5 мільйонів українців були змушені покинути свою батьківщину. Більшість із них – майже 1,5 мільйони – виїхали до Польщі, яка має спільний з Україною кордон завдовжки 535 км і є членом Європейського Союзу.
Серед людей, які тікають від війни, є чимало студентів з країн з-поза Європи. Війна застала їх зненацька; втікаючи, дехто з них не встиг взяти з собою нічого, крім одягу, який мав на собі.
Групі студентів з Ефіопії, які навчалися в Києві, вдалося дістатися до Львова залізницею. Проте останні 100 кілометрів до польського кордону вони йшли пішки, і цей шлях зайняв аж чотири дні. Протягом цього часу студенти не спали, не їли і встигли добряче змерзнути, адже деякі з них вирушили в путь просто в домашніх халатах. В такому стані студентів і зустріли волонтери на території Польщі.
Війна в Україні радикальним чином вплинула і на життя сусідніх країн. Як висловилася під час своєї лекції у Варшавському університеті польська лауреатка Нобелівської премії з літератури 2018 року Ольга Токарчук: «Напад на вільну Україну – це напад на Європу».
Чому саме до Польщі?
Майже відразу після російського нападу Польща гостинно відчинила свої двері для всіх, хто був змушений виїхати з України. Перетнути польський кордон можна через вісім пунктів пропуску залізничним або автомобільним транспортом, проте багато хто робить це пішки. Здебільшого до Польщі прямують жінки, діти і люди похилого віку, адже через військовий обов’язок українські чоловіки віком від 18 до 60 років не мають права покидати країну.
З уваги на приголомшливу динаміку подій і стрімке зростання кількості людей, що потребують негайної гуманітарної допомоги, до активний дій перейшли місцеві органи влади та громадські організації Польщі. Заручившись підтримкою цілої армії волонтерів, місцеві органи влади розгорнули десятки пунктів прийому, де біженці з України можуть оперативно отримати необхідну допомогу.
У Варшаві, Кракові та інших великих містах спортивні арени було перетворено на центри, де біженці можуть знайти безкоштовний притулок та їжу. Крім того, на знак солідарності з Україною, багато поляків пропонують українцям свої будинки та квартири для проживання.
Віцепрезидентка США Камала Гарріс, яка відвідала Варшаву у минулий четвер, високо оцінила ці безпрецедентні зусилля. «Звичайні люди роблять надзвичайні речі», — прокоментувала вона.
У середу ввечері нижня палата Парламенту Республіки Польща майже одноголосно ухвалила законопроєкт про допомогу біженцям з України. Відтепер українські учні і студенти матимуть можливість продовжити своє навчання в польських школах та університетах, а українські викладачі – працювати в закладах вищої освіти Польщі.
До того ж, українці, які на достатньо високому рівні володіють польською мовою, зможуть працювати вчителями для учнів і студентів, які не знають цієї мови. В польських школах за потреби будуть відкриті спеціальні класи, де навчатимуться діти з України. Оскільки майже 600 тисяч біженців з України – це діти шкільного віку, організація їхнього освітнього процесу є серйозним викликом, що стоїть сьогодні перед Польщею.
Громадяни України можуть легально перебувати в Польщі протягом 18 місяців і мають безкоштовний доступ до державної системи охорони здоров’я на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. Також українцям, передусім українським дітям, надається певна матеріальна допомога,.
Треба зауважити, що всі ці заходи стосуються виключно громадян України. Вони не охоплюють громадян інших країн, які теж евакуюються з України до Польщі, в тому числі – іноземних студентів.
Університети як центри допомоги
Прийняти півтора мільйони біженців протягом двох тижнів – це проблема, з необхідністю вирішення якої з давніх-давен не стикалася жодна європейська країна. За цих обставин польські виші не можуть залишатися осторонь; вони теж беруть активну участь в прийнятті та розміщенні біженців з України.
Тимчасові прихистки для українців облаштовують в студентських гуртожитках, спортзалах, університетських центрах культури та клубах.
Допомога, що надходить від польських університетів, має різноманітні форми. Зокрема, тисячі студентів займаються волонтерською діяльністю. Гданський медичний університет розпочав ініціативу під назвою «Акушерки для України», виходячи з розуміння, що серед вимушених переселенців з України є чимало вагітних жінок.
Щоб підтримати вагітних українок, недавніх породіль та матерів з малими дітьми, Гданський медичний університет заснував для них благодійний фонд і надає їм допомогу з транспортом. Крім того, представники університету створили українськомовний вебсайт, де вони розміщують відповіді на популярні питання щодо отримання медичних послуг у Польщі.
Лодзинський університет допомагає своїм українським студентам, пропонуючи розміщення в університетських гуртожитках членам їхніх родин, які були змушені тікати з України до Польщі.
Студенти Варшавського університету збирають і надсилають до України медичні товари, як-от хірургічні рукавички, еластичні бинти, джгути, знеболювальні і протизапальні ліки. Вони також пропонують безкоштовні юридичні послуги для студентів та аспірантів, які бажають легалізувати своє перебування в Польщі.
Зважаючи на те, що до акцій підтримки долучається все більше польських вишів, Конференція ректорів академічних шкіл Республіки Польща (скорочено KRASP) призначила професора Єжи Ліса, ректора Гірничо-металургійної академії ім. Станіслава Сташиця в Кракові, координатором заходів, які пов’язані з кризою в Україні.
Професор Ліс підтримує щоденний зв’язок з органами управління освітою та органами адміністративної влади Польщі. «В ХХІ столітті польські університети ще жодного разу не опинялися перед таким величезним викликом, а співпраця між викладачами та студентами ще ніколи не була настільки чудовою!» — наголошує він.
Студенти з України в університетах Польщі
Студенти з України складають найбільш численну групу серед іноземних студентів, які навчаються в польських вишах. В 2020/2021 навчальному році їх кількість налічувала 38.478 осіб, що становить понад 45,4% всіх іноземних студентів в країні.
Сьогодні українські студенти активно залучаються до участі в ініціативах підтримки. Зокрема, ми поспілкувалися зі співробітником Люблінського політехнічного університету Антоном Блажеєвим, який розповів нам, що українські (а також білоруські) студенти його університету беруть участь в багатьох заходах як волонтери.
Наприклад, одна із студентських груп позмінно працює на пунктах перетину кордону як перекладачі. Вони двічі на день їздять до польсько-українського кордону, щоб допомогти в пошуках транспорту та житла українцям, які не мають в Польщі жодних друзів та знайомих. Інші студенти працюють в центрах допомоги на залізничних та автобусних станціях (адже Люблін – це велике місто неподалік кордону). Українські студенти також волонтерять в університетській лікарні в Любліні.
В 2020/2021 навчальному році в Польщі навчалося 84.689 іноземних студентів з 189 країн світу. Це на 2.495 осіб (або на 3%) більше, ніж у минулому році. Ця тенденція до зростання бере свій початок в 2005 році, коли KRASP і польський Освітній фонд «Перспективи» заснували довготермінову програму ‘Study in Poland’ («Навчання в Польщі»).
Іноземні студенти в Україні
Серед біженців з України, які перетнули польський кордон, було приблизно 12.000 студентів з країн з-поза Європи. Деякі з них вже вилетіли з Польщі до своїх країн чартерними рейсами, організацію яких забезпечили відповідні дипломатичні представництва або освітні агентства. Але так пощастило не всім…
Чимало іноземних студентів, яким — нерідко за драматичних обставин — вдалося покинути Україну і дістатися до сусідньої Польщі, тепер бажають продовжити своє навчання в польських університетах.
KRASP вважає своїм гуманітарним обов’язком підтримати цих людей у їхньому бажанні навчатися в Польщі, адже вони були змушені перервати процес здобуття освіти не з власної вини. Така підтримка є важливою ще й з погляду інтернаціоналізації польських університетів і загального розвитку країни.
Тим не менш, так званий «спеціальний законопроєкт» польського Парламенту стосується лише громадян України. В зв’язку з цим, освітні рекрутаційні агентства, які дотепер зосереджували свої зусилля головним чином на Україні, вже почали налагоджувати зв’язки з польськими вишами. Наразі зарано оцінювати, наскільки ефективною буде така переорієнтація потоків іноземних студентів до країн-сусідок України, але цей процес вже триває.
Станом на 25 січня в Україні навчалося 77.986 іноземних студентів з 155 країн світу. Якщо враховувати слухачів підготовчих мовних курсів та аспірантів, то загальна кількість студентів становила 84.136 осіб. Найбільш численними групами були студенти з Індії (22.819 осіб), Марокко (9.296 осіб), Нігерії (6.802 особи), Китаю (5.323 особи), Туркменістану (4.392 особи), Азербайджану (4.077 осіб) і Туреччини (4.045 осіб).
Польське академічне середовище виступає проти війни
Через кілька днів після початку російського вторгнення до України Міністерство вищої освіти та науки Польщі розірвало всі відносини зі своїми російськими партнерами і відкликало польських вчених від участі в діяльності деяких спільних наукових організацій, зокрема – в діяльності міжурядового Об’єднаного інституту ядерних досліджень, який знаходиться в місті Дубна Московської області.
Ректори польських університетів вкрай шоковані. Хоча вони й не очікували, що російські виші публічно виступатимуть проти війни з Україною, проте заяву Союзу ректорів Росії про підтримку військових дій польські ректори вважають неприйнятною і негуманною.
Однак обурення діями російської влади не має негативного впливу на ставлення до студентів з Росії, які навчаються в Польщі (а їх тут понад 1.500 осіб).
Як говорить професор Рафал Вітковський, проректор Університету ім. Адама Міцкевича у Познані: «На третій день після путінського нападу на Україну я зустрівся з групою з приблизно 30 росіян, які навчаються в нашому університеті. Вони були переконані, що ми плануємо їх відрахувати… Натомість я розпитав їх про їхні проблеми і запропонував допомогу з нашого боку!»
Як вплине ця ситуація на систему вищої освіти Польщі?
Навряд чи можна сумніватися, що масовий виїзд студентів та академічного персоналу з України спричинить суттєві зміни у вищій освіті Польщі. Відтепер і серед студентів, і серед аспірантів, і серед постдокторантів, і серед висококваліфікованих співробітників польських університетів буде ще більше українців.
Більшість українських гостей заявляють про свій намір повернутися до рідних університетів за першої ж можливості. Але, по-перше, ніхто не знає, коли саме з’явиться така можливість; а по-друге, в межах нових програм підтримки українці отримають привабливий шанс на здобуття освіти та розвиток наукової кар’єри в Польщі.
В ці дні, зважаючи на складну ситуацію, співробітники міжнародних офісів польських університетів працюють 24 години на добу. Спілкування зі студентами з України за посередництвом колег або освітніх агентств є для цих співробітників досить непростим завданням.
Як пояснює Ліліана Лято, директорка міжнародного офісу Лодзинського університету: «Деякі наші гості [з України] просто страшенно втомлені. Але також багато хто проявляє неймовірний запал та ентузіазм – вони переконані в тому, що їхня країна обов’язково переможе, і що це станеться вже незабаром».
Польське національне агентство з питань академічного обміну (NAWA) за дорученням Міністра освіти і науки запускає програму ‘Solidarity with Ukraine’ («Солідарність з Україною»), яка є подібною до програми ‘Solidarity with Belarus’ («Солідарність з Білоруссю»). Ця програма передбачає виділення 1.350 стипендій на навчання в польських ЗВО для українських студентів та аспірантів, а також надання грантів молодшому академічному персоналу.
Ще одним прикладом підтримки України є ініціатива Краківського політехнічного університету, який в 2022/2023 навчальному році планує запустити безкоштовну програму інженерної освіти українською мовою. Підготовка здійснюватиметься за напрямами «Будівництво» і «Транспорт».
«Країна, що зазнала руйнувань внаслідок війни, потребуватиме зусиль багатьох спеціалістів, які керуватимуть її відбудовою. Ми хочемо зробити свій внесок у підготовку таких спеціалістів», — каже професор Анджей Шарата, декан факультету цивільного будівництва. У започаткуванні цієї програми братимуть участь українські вчені. Вірогідно, згодом подібні програми будуть відкриті і в інших польських університетах.
Кожна війна рано чи пізно закінчується; і тоді все, що було зруйноване, повинно бути відбудоване наново…
Вальдемар Сівінський та Казімєж Білянов
Вальдемар Сівінський є засновником польського Освітнього фонду «Перспективи» і віцепрезидентом Обсерваторії з академічного ранжування IREG. Казімєж Білянов є співробітником Освітнього фонду «Перспективи».
Джерело: https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20220311130216584