|
|
Богдана Хмельницького, 29/2 |
6 червня 2014 року | Київ | Будинок кіно | вул. Саксаганського,6 | Синій зал | 17:00 | Вхід вільний
«Неопалима купина»
Режисер: Аґнєшка Холланд
Чехія/Польща, 2013, 206 хв.
У ролях: Татяна Паугофова /Tatiana Pauhofová/, Ярослава Покорна /Jaroslava Pokorná/, Петр Стах /Petr Stach/ та інші.
В основі цієї біографічної стрічки лежить історія празького студента Яна Палаха, який 16 січня 1969 року вчинив самоспалення на Вацлавській площі на знак протесту проти радянської окупації Чехословачинни. Його смерть звернула увагу громадськості на злочини Радянського союзу в окупованих країнах та стала своєрідним символом свободи та волевиявлення. Ця акція не була поодинокою, можна говорити про ланцюг самогубств у наших країнах. Аналогічний протест проти вторгнення військ Варшавського договору під проводом Радянського Союзу до Чехословаччини здійснив 8 вересня 1968 року польський бухгалтер Ришард Сівец на «Стадіоні Десятиліття» під час Свята врожаю. А вже 5 листопада 1968 року український політв’язень Василь Макух підпалив себе на Хрещатику на знак гострої незгоди проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини. Про два останні протести громадськості стало відомо значно пізніше. Фільм польської режисерки Аґнєшки Голланд можна вважати своєрідним реквіємом в пам’ять про усіх, хто постав протии режиму.
Аґнєшка Холланд
Народилася 28 листопада 1948 р. у Варшаві в єврейській родині. Її батько був публіцистом, мати — журналісткою, учасницею Варшавського повстання 1944 року, у обох батьки загинули у гетто.
Закінчила кіновідділення Музичної академії у Празі. Після повернення на батьківщину працювала асистентом у Анджея Вайди та Кшиштофа Зануссі. У 1978 році за дебютну повнометражну стрічку «Провінційні актори» здобула премію ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі. З падінням «залізної завіси» багато працювала за кордоном — у Франції, Німеччині. Написала низку сценаріїв до фільмів Анджея Вайди («Без наркозу», «Дантон», «Корчак» та ін.).
Зняла загалом 52 ігрових та документальних фільми, зокрема, «Лихоманка» («Золотий лев» Польського кінофестивалю в Гданську), «Самотня жінка», «Переписуючи Бетховена», «Дівчина, схожа на мене». Перші ж п’ять стрічок змусили кінокритиків зарахувати Агнешку Холланд до майстрів «кінематографа морального неспокою». Стрічки Агнешки Холланд неодноразово номінували на «Оскар» як кращий іноземний фільм: «Гіркі жнива» (1985), «Європа, Європа» (1991), «У темряві» (2012).
Зараз — викладач Бруклінського коледжу Нью–Йоркського університету.Air Force 1 High KPU