1 листопада в Польщі відзначають торжество Всіх Святих, про що ми писали минулого тижня. Це також річниця смерті видатного польського художника Яна Матейка. Цьогоріч припадає 185 річниця з дня народження Матейка та 130 річниця з дня його смерті, тому він був оголошений одним з великих поляків, пам’ять яких в особливий спосіб вшановується в 2023 році.
Ян Матейко народився 24 червня 1838 року у Кракові в сім’ї чеського походження. У 1852-1857 рр. навчався у Краківській академії мистецтв. Після закінчення академії отримав стипендію, завдяки чому зміг продовжити навчання в Мюнхені. У 24 роки Матейко намалював одну зі своїх найвідоміших картин – Станьчика. Популярність і визнання принесли йому наступні роботи: Проповідь Скарги та Рейтан. Виручені від їх продажу кошти забезпечили художнику певну фінансову стабільність і завдяки тому він вирішив завести сім’ю – у 1864 р. одружився з Теодорою Ґєбултовською. В цьому шлюбі народилося п’ятеро дітей. У 1873 р. Ян Матейко став директором своєї альма матер – Краківської академії мистецтв. Цю посаду він обіймав до своєї смерті у 1893 р.
Патріотизм – наскрізна тема життя і творчості Яна Матейка. Через те він займався передусім історичним живописом. У своїх картинах намагався зобразити велич польської історії, але також пробував задуматися над помилками, що призвели до втрати незалежності. На обличчі Станьчика, героя однойменної картини, бачимо сум, спричинений новиною про вихід польських військ зі Смоленська і здачу цього міста. Піднесена атмосфера, що відображається у полотні Люблінська унія, пов’язана з важливою та доленосною історичною подією, якою було об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського. Своєю чергою, на картині Костюшко під Рацлавицями славетний генерал вітає співвітчизників з перемогою над російськими військами. У зв’язку з нищівною поразкою національно-визвольних повстань (Листопадового у 1830 р. та Січневого у 1863 р.) Матейко малює картини, на яких зображує події, що свідчать про військову міць Речі Посполитої: Битва під Грюнвальдом, Ян Собеський під Віднем, Баторій під Псковом. Пам’ять про ці великі перемоги має втішати співвітчизників і підіймати в них національний дух. Сповненою надії є також картина Вернигора, в якій Матейко торкається української тематики. Віщий старець передвіщає занепад Речі Посполитої, але у своєму пророцтві говорить також про її відродження та розквіт.
Ян Матейко залишив після себе величезну спадщину, що нараховує майже 300 робіт. Його творчість дозволяє не лише насолоджуватися мистецтвом, але також сприяє плеканню пам’яті про важливі події з польської історії.