Зимові свята – це особливий час, пронизаний атмосферою добра, тепла та родинного затишку. Це період, в якому відбуваються справжні дива. Для поляків Різдво (Boże Narodzenie), безсумнівно, вважається найурочистішим на найулюбленішим святом. Святкують його 25 та 26 грудня.
Поляки дуже дбайливо ставляться до цього світлого і по-справжньому сімейного свята, дотримуючись і зберігаючи його традиції з давніх-давен.
Вігілія
Святкуванню Різдва передує Святвечір (Wigilia). День напередодні Різдва – 24 грудня – це справжнє таїнство, оскільки відбуваються останні приготування до урочистого вечора у дружнім колі сім’ї.
У день Вігілії поляки святково оздоблюють свої домівки, готують різноманітні страви національної кухні.
У цей день не можна сваритися, бути безрозсудним, грубим. Навпаки, потрібно до кожного ближнього виявляти чуйність та увагу, не відмовляти у допомозі, якщо хтось по неї звертається. У день Вігілії потрібно вибачити усіх, хто колись нас образив, і самому попросити вибачення у близьких та рідних за усі свої необачливі слова та вчинки. Адже зустрічати Різдво потрібно з гарним настроєм, хорошими думками та спокоєм у душі – саме так вважають поляки.
За християнськими звичаями, за різдвяну вечерю прийнято сідати коли на небі загоряється перша зірка (gwiazda) – як свідоцтво народження Ісуса Христа. Найважливішим під час святкової вечері вважається момент, коли ламається різдвяний оплатек і звучать побажання. Оплатек (opłatek) – це невелика тоненька пластинка з білого прісного тіста, якою члени сім’ї діляться перед початком вечері. Він символізує хліб та є знаком прощення, любові, миру та дружби. Оплатки оздоблюють різноманітними візерунками з різдвяними мотивами.
Святковий стіл
На Вігілію поляки готують 12 пісних страв, що символізують 12 місяців і 12 апостолів. Іншим поширеним звичаєм є приготування непарної кількості страв. Таких страв може бути п’ять, сім, дев’ять або одинадцять. Основні традиційні страви, які можна побачити на кожному різдвяному столі у Польщі, це: борщ червоний з «вушками», грибна юшка, страви з риб – найчастіше короп (смажений або заливний), тушкована капуста з горохом, вареники (напр. з капустою та грибами), галушки з маком, медом і родзинками (польський «аналог» куті), узвар, пироги: сирник (сирна запіканка), пряник, кекс, маківник. Варто зазначити, що перелік традиційних різдвяних страв може дещо видозмінюватися, залежно від регіону.
Господиня накриває на стіл не тільки для запрошених осіб, а й ставить додаткові столові прибори для мандрівника, що заблукав, або для несподіваного гостя, який не повинен залишатися на самоті в такий особливий день. Згідно з давньою польською традицією, «хто б не прийшов в нашу оселю на святий вечір, займе це місце і буде прийнятий як брат». І хто знає, чи не виявиться цим подорожнім сам Син Божий… Порожня тарілка на столі може також символізувати пам’ять про померлих родичів, які не можуть провести з сім’єю це велике свято.
Після святкової вечері, віряни йдуть у костел, де опівночі звершується спеціальна нічна свята меса – Пастерка. У храмах встановлені вертепи (szopkі) – конструкції з фігурками, що представляють місце народження Ісуса.
Навколо мерехтять усіма барвами веселки прикрашені ялинки, а учасники богослужіння співають колядки під акомпанемент органу.
Інші різдвяні традиції
Важливу роль у створенні святкової атмосфери відіграє прикрашена оселя, в якій чільне місце займає ялинка. Традиційна польська ялинка прикрашається різнокольоровими кульками, горіхами, цукерками, різнобарвним печивом, різноманітними іграшками та гірляндами, а верхівка ялинки обов’язково повинна бути оздоблена Вифлеємською зіркою. Саме вона, відповідно до біблійної історії, освітлювала шлях до Божого дитятка. Під ялинкою також інколи встановлюють традиційні ясла (żłóbek) в честь народження Ісуса Христа у Віфлеємі та обов’язково кладуть подарунки для рідних.
У Святвечір і протягом усіх Різдвяних свят поляки співають колядки, а також традиційні пісні, у яких прославляють народження Христа. Найдавніші пісні, передаючись із покоління в покоління, дійшли до нас з XV століття. До найпопулярніших належать такі колядки, як-от: «У нічну тишу» (Wśród nocnej ciszy), «Тиха ніч» (Cicha noc), «Сьогодні у Вифлеємі» (Dzisiaj w Betlejem), «Бог рождається» (Bóg się rodzi). Вони виникли на рубежі XVII і XVIII століть, і залишаються популярними й донині.
| Wśród nocnej ciszy głos się rozchodzi:
Wstańcie, pasterze, Bóg się wam rodzi! Czym prędzej się wybierajcie, Do Betlejem pospieszajcie Przywitać Pana. |
З тиші нічної голос пролунав:
Пастирі, встаньте: Сина Бог зіслав. В путь скоріше вирушайте, У Вифлеєм поспішайте Привітать Дитя. |
| Bóg się rodzi, moc truchleje,
Pan niebiosów obnażony! Ogień krzepnie, blask ciemnieje, Ma granice Nieskończony. Wzgardzony, okryty chwałą, Śmiertelny Król nad wiekami! A Słowo Ciałem się stało I mieszkało między nami.
Dzisiaj w Betlejem, dzisiaj w Betlejem wesoła nowina. Chrystus się rodzi, nas oswobodzi, Cicha noc, święta noc. |
Бог родився, світ радіє,
бо прийшов до нас Месія, Цар царів і Спас Предвічний. Слава буде Йому вічна. Буде від зла рятувати, світло дивне всім давати. Слово тілом стало нині. Веселіться, усі вірні!
Во Вифлеємі, во Вифлеємі весела новина: Христос родився, Бог воплотився, Ангели співають, царіє вітають, Тихая ніч, дивная ніч,
|