7 жовтня 2020 року обрано нового президента НАН України. Як повідомили в академії, вибори президента проводились шляхом таємного голосування і більшість науковців вирішили віддати свій голос за академіка Анатолія Глібовича Загороднього.
Варто зазначити, що формально вибори відбуваються кожні 5 років, але вперше за 58 років НАНУ отримає нового голову, адже в серпні із життя пішов її багаторічний очільник Борис Патон. І саме Загороднього колишній очільник називав найбільш бажаним новим керівником НАН.
Старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, делегат загальних зборів Антон Сененко зазначив, що цьогорічні вибори президента Національної академії наук України стали першими вільними, з конкуренцією і змагальним ставленням.
“Кандидатів було п’ять, зрештою двоє знялися. Подавалися на вибори ще взимку, цього разу вперше не подавався Борис Патон, це було першим здивуванням. Через пандемію вибори перенесли з квітня на жовтень”, — розповів Сененко.
Науковець заявив, що на виборах було змагальне ставлення і до останнього не були певні, хто переможе. “А переможець Загородній завжди виступав за євронтеграцію української науки. Його програма хороша і прогресивна”, — сказав Антон Сененко.
Що відомо про Загороднього
Анатолій Загородній народився в 1951 році в селищі Велика Багачка Полтавської області. Закінчив Харківський університет (1972) і з того часу працював в Інституті теоретичної фізики НАН України. З 2003 року він обіймав посаду директора цього інституту.
У 1992-2005 роках був професором Києво-Могилянської академії. У 2009-2011 роках – головний учений секретар НАН України.
З 2011 року до жовтня 2020 року – віцепрезидент Національної академії наук України.
Наукові праці присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики, фізики кінетичних явищ.
Спільно з Іваном Якименком та Юрієм Климонтовичем розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем, на основі якої дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації в таких системах. Одержав нові кінетичні рівняння для функцій розподілу вільних і зв’язаних заряджених частинок в обмежених плазмово-молекулярних середовищах, установив явний вигляд інтегралів зіткнень, дослідив вплив межових поверхонь на розподіли електронів, іонів і молекул поблизу межі середовища. Розробив теорію гальмівного випромінювання у плазмово-молекулярних системах, яка враховує всі можливі процеси розсіяння за участю заряджених частинок і молекул, а також розсіяння електронів і молекул на колективних флуктуаціях.
У 1980-х — 1990-х роках разом з Олексієм Ситенком узагальнив теорію флуктуацій у стійкій стаціонарній плазмі на випадок турбулентної плазми з дифузійно-дрейфовими рухами рідинного типу. Розрахував динамічні формфактори такої плазми, дослідив їхні особливості, пов’язані з великомасштабними турбулентними рухами в такій плазмі. У межах розвиненого підходу запропонував модель немарковської дифузії частинок у турбулентній плазмі.
Розвинув кінетичну теорію запорошеної плазми. На основі перших принципів статистичної механіки вивів мікроскопічні рівняння і ланцюжок рівнянь Боголюбова для запорошеної плазми, що дало змогу пояснити широкий клас нових фізичних явищ.
Розвинув теорію електромагнітних флуктуацій у запорошеній слабкоіонізованій плазмі з урахуванням динамічного заряджання порошинок плазмовими струмами. Запропонував загальні співвідношення для функції діелектричного відгуку запорошеної плазми і флуктуаційних струмів зарядження порошинки за довільних частот зіткнень електронів та іонів з нейтральними частинками.
Що пропонує новий очільник НАН
У жовтні в одному з інтерв’ю Анатолій Загородній заявив, що бачить своє призначення в тому, щоб посилити роль академії в житті суспільства та держави.
“Академія довела свою життєздатність, вона має наукові досягнення, якими можна пишатися. І за 5-10 років ці здобутки нам треба значно примножити”, – заявив він.
Загородній заявляв також про необхідність “фундаментальних і прикладних досліджень”, інтеграції “до європейських дослідницьких інфраструктур”.
Крім того, академік переконував, що потрібна інвентаризація та оцінка нерухомості і земельних ділянок, які перебувають у віданні НАН.
“Якщо буде зрозуміло, які активи не можуть бути використані – необхідно порушувати питання про їхню приватизацію або передачу державі. Але вкрай важливо робити це лише тоді, коли вітчизняне законодавство буде дозволяти кошти, отримані від їхньої реалізації, залишати в Академії та використовувати їх для її розвитку”, – заявляв уже новий президент НАН.
У вересні Загородній зустрівся з групою народних депутатів та окреслив проблеми, з якими зіткнулася академія:
– недостатнє фінансове забезпечення наукових досліджень,
– низький рівень оплати праці науковців внаслідок недотримання державою законодавчо встановлених норм фінансування науки,
– зокрема брак коштів на придбання сучасного наукового обладнання та інформаційне забезпечення;
– критичний стан із поповненням наукових колективів талановитою молоддю;
– необхідність удосконалення законодавчої бази.
Раніше, у квітні цього року, Загородній зазначив, що завдяки тісній співпраці з Міністерством освіти та відповідним парламентським комітетом НАН України змогла відстояти в державному бюджеті фінансування для молодих учених.
За словами академіка, молодіжні дослідницькі лабораторії – це група молодих вчених до 6 осіб, яка подає на конкурс проєкт та може отримати від 600 тис. грн до 1 млн грн.
“У 2019 році було 10 дослідницьких молодіжних лабораторій і 20 молодіжних дослідницьких груп. У 2020 році їх загальну кількість збільшили до 36: 9 лабораторій та 27 груп, які охоплюють 133 молодих науковців із 40 установ НАН України. І якби забрали ці 300 млн (мається на увазі з держбюджету на 2020 рік – ред.), то тоді довелося б закрити всі ці молодіжні лабораторії, які вже почали працювати”, – зазначав Загородній.
Чим буде займатися Загородній на посаді очільника НАН
В статуті НАН України від 27 липня 2016 року зазначені наступні обов’язки президента академії наук:
- організовувати роботу НАН України
- головувати на сесіях загальних зборів, очолювати Президію академії
- управляти майновим комплексом академії
- представляти НАН у відносинах з органами державної влади.
“(Президент академії – ред.) здійснює керівництво діяльністю НАН України з питань реалізації державної наукової політики, організації, проведення та координації наукових досліджень, реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності, наукового забезпечення соціально-економічного, технологічного, суспільно-політичного і культурного розвитку України”, – йдеться в документі.
Джерело: Західна інформаційна корпорація