Сатурн є аж ніяк не єдиною планетою в Сонячній системі, що має кільця. І нещодавно вчені з’ясували нові подробиці про 13 кілець системи Урану, зафіксувавши їх на теплових знімках крижаної планети.
Вперше астрономи змогли визначити температуру кілець і підтвердити, що головне кільце – позначається буквою іпсилон – має унікальну для Сонячної системи структуру. Кільця Урану з намагою піддаються спостереженнями, проте вони несподівано чітко проявилися на теплових знімках планети, які вчені зробили для аналізу температурного поля атмосфери планети; особливо чітко виділялося кільце іпсилон.
«Ми були здивовані, наскільки чітко на знімках було видно кільця, коли ми в перший раз зробили обробку теплових зображень Урану», — сказав астроном Чи Флетчер (Leigh Fletcher) з Університету Лестера, Сполучене Королівство.
Ці теплові знімки дозволили вперше визначити температуру кілець, яка склала, згідно з проведеними оцінками, лише 77 Кельвінів, що близько до температури кипіння азоту при атмосферному тиску. (Температура поверхні Урану становить лише 47 Кельвінів, тобто ще нижче.)
Крім того, дослідники помітили, що кільця Урана мають дуже незвичайну будову – вони складаються з великих фрагментів розміром приблизно з м’яч для гольфу, і при цьому в їх складі практично повністю відсутній пил, хоча в проміжках між кільцями було зареєстровано наявність хмаринок пилу. Така структура є унікальною для Сонячної системи: так, кільця Сатурна демонструють весь діапазон розмірів частинок, починаючи від тонкого пилу і аж до відносно великих каменів; кільця Юпітера і Нептуна складаються в основному лише з високодисперсних частинок пилу.
«Ми не спостерігаємо частинок малого розміру в складі кілець Урану», — сказав астроном Едвард Молтер (Edward Molter) з Каліфорнійського університету в Берклі, США.
Тепер команда Флетчера намагається зрозуміти походження кілець Сатурна і загадковий факт відсутності в них пилу. Найбільш вірогідною на сьогодні авторам роботи представляється версія про формування кілець Урану в результаті деструкції твердих об’єктів, що рухались по орбіті навколо планети. Руйнування могло статися в результаті зіткнень або під дією приливних сил, пояснили дослідники. Робота опублікована на сервері попередніх наукових публікацій arxiv.org.
Джерело: CIKAVOSTI