Генрик Адам Александр Піус Сенкевич – романіст, новеліст, журналіст, публіцист.
Перший польський лауреат Нобелівської премії з літератури (1905 р.). Письменник, якого обожнювало багато поколінь поляків за пробудження почуття національної спільноти та патріотичного духу. Народився 5 травня 1846 року в селі Воля Окжейська на Підляшші, помер 15 листопада 1916 року в м. Веве у Швейцарії. У 2019 році відзначається 173 річниця з дня його народження та 103 річниця з дня його смерті.
Походив із збіднілої шляхетської родини, яка проживала на Підляшші та мала герб Ошик.
У Варшаві закінчив гімназію та навчався у Головній школі (яка пізніше перетворилася у Варшавський університет). Його творчість від самого початку відзначалася патріотизмом, крім того у ній помітні популярні тоді ідеї позитивістичної “праці у основ”. До його найважливіших творів належать: “Вогнем і мечем”, “Потоп”, “Пан Володийовський”, “Родина Поланецьких”, “Камо грядеши”, “Хрестоносці” та “В пустелі та джунглях”.
Як знак вдячності польський народ подарував йому маєток у селі Обленгорек, де Сенкевич упродовж деякого часу проживав.
Під час Першої світової війни опинився у Швейцарії, де допомагав жертвам бойових дій, очолюючи Комітет допомоги жертвам війни.
Після закінчення війни його тіло було перевезено до Варшави та урочисто поховано в підземеллі кафедрального собору святого Яна.
Вашій увазі пропонуємо декілька цікавих фактів з життя цієї надзвичайно цікавої людини.
Генрик Сенкевич написав 36 книжок. Дуже любив жіноче ім’я Марія. Таким іменем назвав свою доньку, ім’я Марія мали також усі його дружини – Марія Шеткевич, Марія Романовська та Марія Бабська. Майже дружину Сенкевича на прізвище Кєллер (заручини було скасовано через інформацію про величезні борги письменника) також звали Марія. П’ята – Марія Радзеєвська, відкинута ним кандидатка у дружини – покінчила життя самогубством.
Сенкевич мав чотири сестри та брата, двоє дітей: сина Генрика Іосифа та доньку Ядвігу Марію. Його бабуся – Феліціана Цєцішовська була власницею села Воля Окжейська, в якому народився письменник.
Дуже комплексував з приводу свого низького (154 см) зросту.
Сенкевич користувався також псевдонімом “Литвос”, оскільки всі його предки по батьківській лінії походили з татар, які поселилися у Литві.
Після закриття царською владою Головної школи, в якій навчання здійснювалося польською мовою, продовжив навчання у Варшавському університеті з викладанням російською мовою, який покинув у 1870 році, не склавши кінцевих екзаменів.
Переклад з польської п. Войцеха ЗволінськогоNew Arrivals