На українських землях давні народні традиції поетично сплелися із християнством. І тепер уже мало хто пригадує, що раніше на Вербну неділю святим деревом вважалася не верба, а екзотична для нас пальма. Що із писанками колись чинили магічні дії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. А згодом і яйце, й дерево у слов’ян стали символом весняного пробудження на землі, символом перемоги життя над смертю.
У Карпатах недаремно кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться».
ІСТОРІЯ ПИСАНКАРСТВА
Згідно з християнською легендою, історія писанкарства бере свій початок від дня, коли Христос був розіп′ятий за людські гріхи. Коли Господь ішов на Голгофу, то йому допоміг нести важкий хрест Симон Кириянин, перед цим залишивши на дорозі кошик з яйцями. Повернувшись назад, він побачив, що яйця стали різнокольоровими і з візерунками. Звідси і їх назва – великодні яйця.
Я писала писаночку
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.
Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти , як безцінний скарб!
Нам слід пишатися ним перед світом!
(Олександр Довженко)
На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Для фарбування яєць найкраще використовували цибулеве лушпиння, яке збирали заздалегідь. У залежності від кольору лушпиння фарбування яєць виходило від світло-рудого до темно-коричневого.
ТРАДИЦІЇ
На сьогодні писанку вважають одним із найголовніших надбань української культури. У ній зашифровані елементи світу і природи, традиції минулого, магія національного світобачення. Тому українську писанку недаремно вважають символом українського народу. Будете у місті Коломиї – обов’язково завітайте до Музею писанкового розпису та подивіться на пам’ятник українській писанці! В експозиції – 6 тис. експонатів з усіх регіонів України.
У традиціях кожного розташованого в Карпатах населеного пункту є щось своє, особливе, чого ніде більше не побачиш і не почуєш. Писанка «на сорок клинців» вважається дорогою, бо малюнок утворюється з мозаїки, складеної із сорока трикутників, що символізують 40 днів посту. Орнаментальні мотиви писанок народжуються в процесі сміливої творчої переробки існуючих у природі форм рослинного і тваринного світу.
На гуцульських писанках найпоширеніші геометричні мотиви, але на них також часто зображають домашніх і диких птахів і тварин: півників, курочок, риб, метеликів, оленів,раків.
За технікою виконання писанки поділяють на «крашанки» – яйця пофарбовані у різні кольори природними барвниками; «крапанки» – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють у барвник. Потім віск знімають гарячою водою; «шкрябанки» – це, коли яйця фарбують, а потім голкою вишкрябують візерунок; «писанки» – яйця розмальовані спеціальним інструментом – писачком, за допомогою якого наносять орнамент, а потім яйце фарбують. Віск знімають за допомогою гарячої води; «мальованки» – розмальовані пензлем.
СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ
Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем.
Червоний – колір, пов’язаний із відходом на «той» світ. З часом став означати вогонь небесний, символізувати силу, чоловічу стать, здоров’я, любов, владу. На свято Великодня найбільше готували червоних крашанок.
Жовтий колір означали достигле зерно, достаток, урожай, місяць і зорі.
Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров’я.
Зелений колір – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного та тваринного світу.
Коричневий колір означав землю-матір.
Чорна фарба зустрічається на писанках, але крашанок чорного кольору не готували. Чорний колір пов’язується з потойбіччям, а також є символом землі.
Найдавніша писанка, знайдена львівськими археологами на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV- XVI ст.
У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні, анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки.
Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.
ПИСАНКАРСЬКІ МАЙСТЕР КЛАСИ, ФЕСТИВАЛІ ТА ВИСТАВКИ
Вважаєте, що писанкарство – це складне вишукане мистецтво, яким займаються лише народні майстри? Це не зовсім так. У квітні на Західній Україні триває чимало майстер-класів, де кожен, кого цікавить це колоритне народне мистецтво може взяти до рук писачок і спробувати створити свою неповторну писанку.
Фестиваль авторських писанок у Львові
Якщо ви перебуваєте, або плануєте поїздку до Львова, радимо відвідати галерею писанок на V Фестивалі авторських писанок, що працюватиме до 19 квітня на пл. Музейній (біля Домініканського собору). До Великодня на фестивалі буде представлено 50 півметрових та метрових писанок. На фотографії ви бачите родзинку фестивалю – триметрову писанку із використанням елементів художнього ткацтва та дерев’яних деталей із писанкових символів.
Виставка «Світ писанки» в Ужгороді
На виставці можна ознайомитися зі стилістичними особливостями писанкарства бойківської, лемківської, гуцульської писанки, а також з різними техніками її створення. Спеціально для виставки, крім того, було здійснено і низку реконструкцій давніх писанок 20-30-х років. Крім того, для експозиції створив “брендове” шоколадне пасхальне яйце і відомий закарпатський кондитер Валентин Штефаньо.
Майстер-клас у Музеї мистецтв Прикарпаття
Музей мистецтв Прикарпаття з 23 березня до 7 квітня запрошує всіх бажаючих – дітей та дорослих на майстер-класи з писанкарства. Там можна дізнатися про зміст закодованих символів, пізнати регіональні особливості писанкового розпису та навчитися розписувати писанки, використовуючи традиційну орнаментику. Майтсер-класи відбуватимуться по буднях з 10 до 12 та з 14 до 16-30 в будівлі адміністрації музею на Новгородській, 49. Керівник проекту – Іванна Равлюк.