Зозулине яйце: Варшавський Палац культури і науки в свідомості та практиках сучасних поляків

Розмову буде присвячено осмисленню спадщини тоталітарної доби та її місця в сучасному демократичному суспільстві. Палац культури і науки у Варшаві мав стати осердям столиці, уособленням соціалізму і «подарунком», що скріпив би союз Польщі та СРСР. Чим же є Палац після зміни політичного та ідеологічного контексту? Оскільки він мав бути «вічний, як польсько-радянська дружба», то чи має право на існування після розпаду Союзу? Розпад СРСР означив процес поступового відкидання колоніальних ресентимент ів у Польщі, унаслідок чого «сталінський храм» у видозміненому вигляді увійшов до семіосфери столиці.
Кінґа Нендза-Сіконьовська – випускниця культурологічного факультету, аспірантка Інституту Росії та Східної Європи Яґеллонського університету в Кракові. У 2012–2014 роках перебувала на науковому стажуванні в Інституті архітектури та дизайну Сибірського федерального університету в Красноярську (РФ). Авторка ідеї проекту «(Пост)соціалістичне місто» і його координаторка. Пише дисертацію на тему сибірського міста радянської доби. Цікавиться постсоціалістичним простором міст, Сибіром як культурним феноменом і міським активізмом.