Слово «Aдвент» (пол. „Adwent”) перекладається з латини як «пришестя». Для католиків – це час очікування Різдва і пришестя Христа. У польський традиції Адвент – це важливий період, який можна порівняти з Різдвяним постом у християн східного обряду.
Традиція особливої підготовки й очікування святкування Різдва у християн бере початок ще в давнину. Найперше зафіксоване свідчення значущості передріздвяного періоду відноситься до 380 року, коли Собор у Сарагосі встановив спеціальні правила відвідування богослужінь з 17 грудня до урочистості Різдва Христового.
Перша ж письмова згадка про Адвент відноситься до 524 року. Тоді Синод єпископів у Леріді заборонив весільні торжества, починаючи з першої неділі Адвенту і до самого Різдва.
Адвент – чотиритижневий період очікування, що передує святу Різдва Христового. У ці дні віруючі радісно чекають на народження Ісуса Христа та міркують про майбутнє друге пришестя Спасителя.
Перший день Адвенту – це четверта неділя до Різдва. Залежно від року, цей день випадає на період з 27 листопадa по 3 грудня. Цьогоріч Адвент розпочався в неділю 30 листопада. Варто зазначити, що перша неділя Адвенту це водночас початок нового літургійного року в календарі Римо-католицької церкви.
Кожна з чотирьох неділь Адвенту має певну тематику, відтворену в недільних читаннях Євангелія під час Святих Мес. Адвент – це час покаяння, одним із символів якого є фіолетове облачення священиків під час богослужінь. Крім того, в період Адвенту Церква особливо закликає віруючих до благодійності, вчинків милосердя і допомоги нужденним.
Важливою традицією Адвенту, яка поширилася по всьому світу, є Авентовий вінок. Зазвичай його виготовляють з ялинових гілок, сплетених у коло дротом. У вінку є чотири свічки, кожна з яких має свій символічний духовний сенс.
У першу неділю Адвенту запалюється одна свічка, у другу – дві і так далі, щоб з кожним тижнем ставало світліше. І, нарешті, в останню, четверту неділю Адвенту над ялинковим вінком палають всі чотири свічки, сповіщаючи про швидке настання Різдва Христового. Такими вінками прикрашаються костели й храми віруючих.
Нижче одна з традиційних польських адвентових пісень, які в цей час лунають у всіх костьолах Польщі (польський текст та варіант цієї пісні українською мовою):
Niebiosa, rosę spuście nam z gory
1. Niebiosa, rosę spuśćcie nam z góry;
Sprawiedliwego wylejcie, chmury.
O wstrzymaj, wstrzymaj Twoje zagniewanie
I grzechów naszych zapomnij już, Panie!
2. Niebiosa, rosę spuście nam z góry;
Sprawiedliwego wylejcie, chmury.
Grzech nas oszpecił i w sprośnej postaci
Stoim przed Tobą, jakby trędowaci.
3. Niebiosa, rosę spuście nam z góry;
Sprawiedliwego wylejcie, chmury.
O, spojrzyj, spojrzyj na lud Twój znękany
I ześlij Tego, co ma być zesłany.
4. Niebiosa, rosę spuście nam z góry;
Sprawiedliwego wylejcie, chmury.
Pociesz się, ludu, pociesz w swej niedoli,
Już się przybliża kres twojej niewoli
5. Niebiosa, rosę spuście nam z góry;
Sprawiedliwego wylejcie, chmury.
Roztwórz się ziemio, i z łona twojego,
Wydaj nam, wydaj już Zbawcę naszego.
НЕБЕСНІ ХМАРИ
1. Небеснi хмари — росу розсiйте,
Сльозою неба землю обмийте.
Прости нам, грiшним, тяжкiї провини,
Зглянься над нами, Боже наш Єдиний.
2. Небесні хмари — росу розсійте,
Сльозою неба землю обмийте.
Поглянь на люд свій, змучений i грішний,
I зiшли Того, хто б його утiшив.
3. Небеснi хмари — росу розсiйте,
Сльозою неба землю обмийте.
Утiшся, люде, у своїй недолi,
Кiнець приходить вже твоїй неволi.
4. Небеснi хмари — росу розсiйте,
Сльозою неба землю обмийте.
Вiдкрийся, земле, i з лона свого,
Роди нам Сина, Спасителя свого.