У наступну неділю відзначатиметься найважливіше християнське свято – Великдень, тобто Воскресіння Христове. Цьогоріч Великдень буде в цей самий день для християн як східного так і західного обрядів. Оскільки Польща – традиційно католицька країна, Великодні свята належать до найбільш улюблених і найбільш очікуваних днів протягом року.
Цьому великому релігійному празнику передує 40-денний Великий піст – період духовної підготовки до Христового Воскресіння. Великий піст починається із Попільної середи. У цей день під час Святої меси священики посипають голови вірян попелом. Попіл – це символ того, що всі люди грішні та смертні. «Пам’ятай людино, що ти порох і до пороху повернешся» – каже священик перед тим, як здійснити обряд.
У період Великого посту в костьолах звершуються спеціальні молебні – Гіркі жалі (співи про муки та страждання Ісуса Христа) та Хресна дорога (богослужіння на вшанування Страстей Господніх). Під час Cвятих мес виконуються покутні та великопісні пісні, як-от:
| 1. Bądź mi litościw Boże nieskończony Według wielkiego miłosierdzia Twego, Według litości Twej niepoliczonej, Chciej zmazać mnóstwo przewinienia mego.
2. Obmyj mnie z złości, obmyj tej godziny 3. Odwróć twarz Twoją od przestępstwa mego |
1. Мене помилуй, справедливий Боже, зітри провини з милосердя свого. Хай Твоя милість мені допоможе, дух мій очистить з беззаконня мого.
2. Знаю, о Боже: согрішив безмірно, 3. Від гріха мого відверни обличчя, |
| 1. Ogrodzie Oliwny, widok w tobie dziwny, Widzę Pana mego na twarz upadłego. Tęskność smutek strach Go ściska, Krwawy pot z Niego wyciska. Ach Jezu mdlejący prawieś konający!
2. Kielich gorzkiej męki z Ojca Twego Ręki, 3. Uczniowie posnęli, Ciebie zapomnieli,
|
1. Гетсиманський саде, вид твій без принади. На обличчі Бога смуток і тривога. Біль Його серденько крає, З кров’ю піт з чола стікає. Ісус наш страждає, без смерті вмирає.
2. Отець чашу муки дає Сину в руки – 3. Темрява зростає, учнів сон долає, |
Останній тиждень перед Великоднем – це Великий (Страсний) тиждень. Він розпочинається у Пальмову (Вербну) неділю. Це згадка про тріумфальне входження Христа у Єрусалим, під час якого люди вітали Його гілками пальм. Оскільки пальми в Польщі не ростуть, поляки приносять до костьолу для освячення невеликі гілки дерев, прикрашені сушеними квітами, ягодами та кольоровими стрічками. Під час освячення таких «пальм» зазвичай виконується антифон:
| Dzieci hebrajskie niosąc gałązki oliwne, Wyszły na przeciw Pana wołając i mówiąc: “Hosanna na wysokości”.
1. Pana jest ziemia i wszystko co ją napełnia 2. Bramy podnieście swe szczyty, |
Діти Ізраїльські, несучи пальмові гілки,
Вийшли назустріч Господу, взиваючи і промовляючи: «Осанна во вишніх!»
1. Господня є земля і її повнота,
2. О брами, підніміте главні ваші 3. Слава Отцю і синові і Святому Духові, І нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
|
Протягом Великого тижня згадуються найважливіші для християнства події.
У Великий (Чистий) четвер у костьолах відправляється літургія Тайної (Останньої) вечері, під час якої згадується встановлення Таїнства священства та Таїнства причастя. Аж до суботнього вечора замовкають дзвони та орган. Цей день вважається також «професійним святом» усіх священиків.
Велика (Страсна) п’ятниця – це особливий день, коли згадується розп’яття та смерть Христа. Це також єдиний день упродовж року, коли у костьолах не звершується свята Меса. Замість неї увечері відправляється урочистий молебень Страстей господніх, під час якого вшановується животворний Хрест.
У Велику суботу поляки готують кошики для освячення. Для цього вони фарбують варені яйця – іноді у лушпинні цибулі, іноді – з допомогою штучних барвників. У кошику неодмінно мають бути крашанки або писанки, ковбаса або шинка, хрін, шматок хліба, шматок великоднього пирога (бабки), цукровий або випечений баранчик і сіль. Кошик повинен бути оздоблений самшитом, що символізує радість і надію на воскресіння.
Польські кошики зазвичай набагато менші за українські та страви до них кладуть скоріше символічно. Пізніше цей кошик несуть до костьолу, де протягом усього дня звершується (здебільшого, з інтервалом 30 хвилин або години) обряд освячення великодньої їжі. Звичай освячувати їжу в костьолах у Велику суботу має багатовікову традицію. Це пов’язано з агапе – спільним сніданком, який їли на завершення посту в день Воскресіння. Це також традиція поїдання їжі після тривалого посту.
Ввечері у храмах звершується урочиста Пасхальна літургія, під час якої після майже триденної перерви знову б’ють дзвони та грає орган. Богослужіння здебільшого завершується Хресною ходою (процесією) у честь Воскресіння Христового. У костьолах виконуються радісні великодні пісні з приспівом «Алілуя», як-от:
| 1. Wesoły nam dzień dziś nastał, Którego z nas każdy żądał. Tego dnia Chrystus zmartwychwstał. Alleluja, alleluja! 2. Król niebieski k’nam zawitał, 3. Piekielne moce zwojował, 4. Do trzeciego dnia tam mieszkał, 5. Przez Twe święte zmartwychwstanie, |
1. День великий днесь настав, Кожен з нас його чекав: Христос з мертвих нині встав. Алілуя, алілуя. 2. Ангельські хори співають, 3. Господь в відхлань завітав, 4. Три дні в смерті пробував, 5. У святому воскресінні
|
У Великодню неділю вранці польські родини збираються за столом на урочистий сніданок. Починають трапезу освяченим яйцем. Згідно зі старою польською традицією, за сніданком спершу з’їдається те, що було освячене напередодні. Потім переходять до інших страв. В меню – страви з м’яса, паштети, фаршировані яйця. На десерт подають сирник, маківник, мазурки (великодні пироги) та бабку (великодній кекс).
Великдень – це здебільшого родинне свято, тож його проводять у колі сім’ї. Проте на другий день свят, у Великодній понеділок, поляки охоче відвідують близьких і знайомих людей. Цей день ще називається «поливаний понеділок» або «шміґус-динґус». Тоді люди поливають один одного водою. Ця традиція корінням сягає в дохристиянські часи, коли вона була символом очищення і весняного пробудження всього навколо.
ВЕЛИКОДНІ ПОБАЖАННЯ
Великдень – це радість життя, перемога добра над злом. Цей великий день несе нам довгоочікувану радість перемог, здійснення планів і надій, вселяє впевненість у завтрашньому дні.
Щиро вітаємо з Великодними святами, які цьогоріч усі християни святкуватимуть спільно, в той самий день. Бажаємо, щоб це світле свято пройшло на славу Божу, щоб радість наповнювала серця, щоб молитви лунали до небес і прославляли Бога.
Маємо надію на Господа, щоб Україна здобула мир, щоб спокій запанував у оселях, а праця була мірилом достатку і розвитку.
Бажаємо миру, спокою, родинного затишку та здійснення всіх мрій!
Христос воскрес – воістину воскрес!
Українсько-польський центр КПІ