Різдвяним святам передує час очікування, який називається адвентом (від лат. advent – прихід, пришестя). Одним з елементів оздоблення храмів у цей період є спеціальні адвентові вінки. Вони також з’являються у багатьох польських домівках. Сім’ї збираються біля них, щоб спільно молитися та готуватися до народження Спасителя. Яким є їхнє значення? Чи це лише прикраса, що має створити затишну, передсвяткову атмосферу?
Форма вінків, їхній зелений колір і кількість свічок не є випадковими. Все це має свою глибоку символіку. Адвентовий вінок має дохристиянське, скандинавське коріння. Згодом його перейняли лютеранські церкви, де він отримав нове, релігійне значення та назву: адвентовий свічник.
У Польщі адвентовий вінок з’явився після Першої світової війни. Його округла форма є символом єдності та вічності. Нагадує про цикл пір року, що регулярно повторюються, означає також перемогу Христа та вічність і нескінченність Бога. Зелені смерекові або соснові гілки є символом вічного життя та знаком надії – на світ має з’явитися Месія, який переможе темряву, зло та смерть. Вони також нагадують про в’їзд Христа в Єрусалим, де його вітали зеленими гілки та назвали Царем. Червоні стрічки, що їх зав’язують на вінку, означають любов Бога, що найповніше проявляється у народженні Божого сина, який став людиною. Фіолетові стрічки є знаком покаяння та навернення в очікуванні пришестя Месії.
У Польщі адвентовий вінок плетуть на дротяному колі діаметром 20-40 см, здебільшого з гілок хвойних дерев шляхетних порід, як-от смерека срібляста, ялина, дуґласія, сосна, а також з лаврових і махагонієвих листів. Далі розміщують у ньому чотири свічки. Вінок ставлять на видному місці – в оселях на столі, а в костьолах – поблизу вівтаря, при якому звершується Євхаристійна літургія. Протягом чотирьох тижнів адвенту сім’я щонеділі збирається на молитві, запалюючи при погашеному світлі наступну свічку. Потім ці свічки запалюють під час спільних молитов і сімейних зустрічей. У храмах свічки запалюють на всіх богослужіннях.
Чотири свічки символізують чотири тижні адвенту і вказують на найважливіші події з історії спасіння. Їх почергове запалювання кожної неділі вказує на час, що невпинно спливає та нагадує про наближення Різдвяних Свят. «Свічка Пророка» (Свічка надії), яку запалюють у першу неділю адвенту символізує пророків, які передвіщали пришестя Месії. «Свічку Віфлеєму» (Свічку миру) запалюють у другу неділю адвенту на згадку про місце, в якому народився спаситель. «Свічку пастухів» (Свічку радості) запалюють у третю неділю адвенту нагадує про пастухів, які першими побачили новонародженого Ісуса та оголосили світові цю «радісну новину». Цю неділю ще називають Gaudete (лат. „Радійте!”), тому свічка має приємний рожевий колір, який виражає радість очікування на пришестя Месії. «Свічка ангелів» (Свічка любові), що її запалюють у четверту неділю адвенту символізує ангелів, які з’явилися перед пастухами у віфлеємському гроті, оголошуючи їм про народження Дитятка Ісус. В цілому, адвентовий вінок є образом спільноти, яка в радості та в любові очікує на свого Господа.