24 грудня – Віґілія (від лат. vigilіa – чування, бдіння)
Напередодні Різдва поляки прикрашають ялинку. Під неї кладуть подарунки. Дітям розказують, що їх приносить Дитятко Ісус або Зірочка (залежно від регіону).
Увечері, коли на небі з’являється перша зірка, члени родини сідають до столу на спільну вiґілійну вечерю. Учасники вечері ділять між собою облатку, яка символізує хліб і вітають один одного з Різдвом. На столі прикритому білою скатертиною, під якою кладуть жменьку сіна (символ того, що Христос народився в яслах на сіні), ставлять додаткову пусту тарілку. Це знак готовності прийняту у свій дім несподіваного гостя – напр. виснаженого, знедоленого мандрівника, оскільки у цей святий вечір ніхто не повинен залишитися самотнім і голодним. Іншим звичаєм, пов’язаним із Віґілією є спільне співання кoлядок:
Wśród nocnej ciszy głos się rozchodzi:
Wstańcie, pasterze, Bóg się wam rodzi!
Czym prędzej się wybierajcie,
Do Betlejem pospieszajcie
Przywitać Pana.
(З тиші нічної голос пролунав:
“Пастирі, встаньте: Сина Бог зіслав.
В путь скоріше вирушайте,
У Вифлеєм поспішайте
Привітать Дитя.)
Bóg się rodzi, moc truchleje,
Pan niebiosów obnażony!
Ogień krzepnie, blask ciemnieje,
Ma granice Nieskończony.
Wzgardzony, okryty chwałą,
Śmiertelny Król nad wiekami!
A Słowo Ciałem się stało
I mieszkało między nami.
(Бог родився, світ радіє,
бо прийшов до нас Месія,
Цар царів і Спас Предвічний.
Слава буде Йому вічна.
Буде від зла рятувати,
світло дивне всім давати.
Слово тілом стало нині.
Веселіться, усі вірні!)
Традиційні страви на віґілійному столі (зазвичай їх 12): борщ червоний з вушками, грибна юшка, страви з риб – найчастіше карп (смажений або заливний), капуста з горохом, вареники (напр. з капустою), галушки з маком, медом і родзинками (польський «аналог» куті), узвар, пироги: сирник (сирна запіканка), пряник, кекс, маківник.
Опівночі в усіх костьолах звершується Меса Пастирів – урочисте різдвяне богослужіння. У храмах встановлюють ялинки та шопки (вертерпи), які зображують сцену народження Ісуса Христа.
25 грудня – перший день Різдвяних Свят
Різдво – це в Польщі насамперед сімейне свято, тож його прийнято відзначати у колі найближчих людей.
26 грудня – другий день Різдвяних Свят
У Католицькій церкві цього дня споминається святий Стефан – перший мучений, якого закидали до смерті камінням за віру у Христа. 26 грудня є у Польщі вихідним днем.
31 грудня – Сильвестр (Новорічна ніч)
Назва цього дня пов’язана з іменем Папи Римського Сильвестра I (314 – 335), якого Католицька церква споминає саме 31 грудня. Цього дня святкують кінець старого року та початок нового року. Новорічна ніч – це час яскравих вечірок і балів, тостів і феєрверків. Деякі поляки зустрічають Новий рік на центральних площах польських міст, де відбуваються концерти та інші розважальні заходи.
1 січня – Новий Рік
День, який розпочинає наступний календарний рік. У Католицькій церкві цього дня відзначається Торжество Пресвятої Богородиці. 1 січня є у Польщі вихідним днем.
6 січня – Свято трьох царів (Богоявлення)
Релігійне свято, яке відзначається на згадку про Трьох царів (Королів, Мудреців) – Каспера, Мелхіора та Бальтазара. Згідно з текстом Євангелія від святого Матвія, вони прибули до Віфлеєму, щоб поклонитися новонародженому Ісусу та принесли йому дорогоцінні дари: смирну, ладан і золото.
В усіх костьолах Польщі у цей день освячують ладан і крейду, якою на вхідних дверях домівок пишуть три літери латинського алфавіту K+M+B (ініціали імен трьох царів – пол. Kacреr, Melchior i Baltazar) або C+M+B (лат. Christus mansionem benedicat – Нехай Христос благословить цей дім). Це означає благословення для помешкання та всіх його мешканців і захист від усякого зла. У багатьох польських містах влаштовуються яскраві та урочисті Ходи Трьох Царів. Це свято є у Польщі вихідним днем. Воно замикає цикл Різдвяно-Новорічних Свят.