Досконале усвідомлення, де, з ким і про що говорити – характеризує бодай кожного, хто поставив собі за мету досягти певного рівня володіння польської мови. Не «про всякий випадок» чи «зараз це актуально», а чітко вимальована мотивація – рушій прогресу у лінгвістичній справі. Бо так чи інакше спонукає регулярно мати справу з мовою. В який тільки спосіб – особиста справа. А все-таки…

Щоб отримати більш-менш ґрунтовні знання, люди звертаються до мовних шкіл. Це правильно, бо фахівці надають інформацію, яку далеко не кожен зможе отримати самостійно. Відтак починається захоплююче занурення у таємничий світ мовних процесів. Відмінювання частин мови, правильні закінчення й нескінченні вправи на відпрацювання чергового граматичного правила. Студенти борються з купою невловимих нюансів, ніби з вітряками, остаточно забувши про основну функцію будь-якої мови. Це – обмін думками й емоціями. Не варто забувати, що основна мета – порозумітися, а не видати на-гора бездоганність мови. Втім, з часом – якщо не мовчати – приходить і довершеність висловлювань.

Вибір мовних шкіл, слава Богу, вражає. Але краще обрати профільну. Центр вивчення польської мови в КПІ ім. Ігоря Сікорського працює вже 8 років при Українсько-Польському центрі, який очолює талановитий педагог і керівник Войцех Зволінський – це місце, куди приходять виключно за знаннями польської. І результат занять перевершує навіть сміливі очікування. Людина отримує не лише глибокі знання, а, що важливо, безцінні навички говоріння.

А все тому, що говорити починаємо з першого заняття. Викладач пан Войцех – носій мови, випускник Ягеллонського університету – насправді закоханий в польську і здатен закохати у неї будь-кого, хто прийшов навіть за володінням базовими зворотами і правилами читання. Якщо є бажання слухати цю мову – виникне бажання й говорити нею.

Щоб заговорити – треба просто заговорити. У цьому немає нічого надприродного. Пан Войцех допомагає почати, не забувши надати при цьому повний спектр засобів, тобто лексики й граматики.

Граматика покликана допомогти, а не навпаки – посіяти комплекс неповноцінності. Мовляв, я нічого не знаю, говорити не вмію. Для початку граматика допомагає зрозуміти сенс висловлювання. Якщо ми у процесі читання чи слухання цілісно сприймаємо зміст, одразу стають зрозумілими закінчення у різних частинах мови. Концентруючись виключно на формі слів, ми сприймаємо інформацію розірвано, що виключає можливість системності й упорядкованості знань, – радить пан Зволінський.

Граматика – це коректність мови. За роки життя ми рідну мову не опановуємо в достатній мірі й хочемо за півтори години безпомилково відрізняти знахідний відмінок від орудного у польській, вимова й граматичні конструкції якої не відрізняються особливою простотою й доступністю. Через те закликаємо наших слухачів не поспішати. Якщо одного уроку недостатньо – нехай буде ще хоч десять, але те чи інше граматичне правило має бути успішно застосоване в мовленні. Інакше нанівець усі старання. Усе забувається, якщо не залишає формату схоластичного відпрацювання вправ у підручнику, якщо не застосовується у мовленні.

Літні мовні курси – це чудова нагода поговорити у спокійній обстановці, так би мовити, потренуватися перед виходом у іншомовне суспільство. Як часто трапляється, що студенти, котрі пройшли рівень А2 і поїхали до Польщі, так ні з ким і не знайомляться, тільки тому що бояться своєї недосконалої мови. А той, хто поїхав із розмовником та знаннями кількох базових зворотів, вже через місяць у центрі подій та у колі закордонних друзів.

Вміння вислухати співбесідника та донести йому своє посилання – ось чому варто вчити і вчитися. Бути тут і зараз, а не думати, як побудувати чергове речення, яких слів ужити і в якій формі. А головне – любити свої помилки. Вони – найкращий вчитель. Прийде час – і помилок буде значно менше, а потім вони взагалі зникнуть. Це як у спорті. Багаторазові тренування – запорука відпрацювання навичок до автоматизму.

Правила й формули забуваються, комунікативні навички – ніколи. У школі з першого класу вчителька німецької пів уроку з нами говорила. Про все й одразу. Питала, що кому снилося, в якому настрої хто зранку прокинувся, розповідала історії, питала нашу думку. Звісно, німецькою. Ми обожнювали її уроки, бо нам було цікаво. І ми не боялися наробити помилок, тим більше, що з часом їх ставало дедалі менше. Нині я не пам’ятаю правил граматики, натомість поспілкуватися німецькою на будь-яку тему – жодних проблем. Правила відпрацювалися й завчилися у ході нескінченних діалогів і монологів та спілкування з носіями мови.

Тому вибір за вами. Знати чи говорити – все залежить передусім від цілі й мотивації. Бо досконале володіння мовою якраз і є гармонійним поєднанням цих двох дієслів.

Вище викладено поради та думки викладачів-фахівців з викладання польської для іноземців в Україні.

А ось які думки про курси польської мови студенток КПІ сьогодні. Дівчата – слухачки курсів поділились з нами своїми враженнями.

Христина Шумка, студентка 1 курсу факультету лінгвістики:Чому Ви вирішили вивчати польську мову?

Вирішила вивчати польську мову тому, що вірю “скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина”. До того ж, завжди цікавилась цією культурою там.

Що пізнавального на мовних курсах в КПІ ім. Ігоря Сікорського?

Навчилася читати і писати. Також вмію трішки говорити на побутову тематику.

Що хотілося б змінити, удосконалити?

Нічого міняти не потрібно, все подобається. Цікава методика вивчення польської іноземцями.

Олена Шеремет, студентка 3 курсу (друга вища освіта) факультету лінгвістики:Мені завжди подобалася польська мова. Цікаво було, слухаючи радіо, здогадуватися значення незрозумілих слів із загального контексту.
І коли я побачила оголошення про набір студентів на факультативний курс польської мови на ФЛ, то вирішила неодмінно спробувати свої сили.
Мені дуже подобаються заняття, бо вони інформаційно насичені та комунікативно спрямовані. Дуже вдячна Войцеху Станіславовичу за професійний супровід у захоплюючий світ польської мови!
Катерина Ігнатова, студентка 2 курсу Факультету лінгвістики:Я вирішила вивчати польську мову, тому що саме на цій мові широко доступна інформація з культурної сфери. Цікаві польські фільми, пісні, спектаклі.
Один з прикладів – спектакль «Варшавська мелодія», при перегляді якого знання мови (або знайомство з мовою) дуже бажані.
Курси польської мови в КПІ – прекрасна можливість не тільки вивчати мову, але й відкривати для себе багату і різноманітну культуру і історію Польщі. Ми дізнаємося особливості і тонкощі мови, вивчаємо різноманітну лексику, читаємо і слухаємо цікаві історії, а також розповідаємо свої, завдячуючи цьому ми практикуємо і поліпшуємо свою розмовну польську мову.
На заняттях завжди цікаво і весело. Курси польської відкривають двері до нових знань і розширюють наші можливості. Ми дуже вдячні за таку можливість і цінуємо її. Вдячні своєму викладачеві.

Українсько-Польський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського щиро бажає пану Войцеху Зволінському натхнення та успіхів, а слухачам курсів – швидкого опанування польською мовою і цікавих подорожей до Польщі!

За інформацією УПЦ КПІ ім. Ігоря Сікорського