Саміт дав можливість побачити нову Варшаву – модерну, прогресивну, високотехнологічну. Участь у конференції взяли близько тисячі учасниць з України, Білорусії, Молдови та центральної Азії, які є студентками або вже працюють у IT сфері. В українських вишах на спеціальностях, безпосередньо пов’язаних із програмним забезпеченням, дівчата становлять близько третини студентства. Разом з цим, українська дослідниця М. Маєрчик зазначає, що лише незначна частина з них «доходить» до ІТ компаній і ще менша – працює за своєю спеціальністю: не більше 5% у ІТ-компаніях Харкова.
Проте у деяких країнах ситуація ще гірша. Так, з 2012 року Міністерство освіти Ірану взагалі закрило доступ жінкам до багатьох інженерних та комп’ютерних спеціальностей з причин того, що дівчат було «забагато».
Для подолання інтелектуальних втрат Польща як член Євросоюзу запровадила відповідні інституційні зміни. Директивою ЄС у країнах Євросоюзу ліквідовані положення законів, що обмежували жінкам доступ до науки та кар’єрне зростання жінок у дослідженнях.
Для України актуальними зараз є три цілі, що входять до Стратегії гендерної рівності у дослідженнях та інноваційній політиці Європейської комісії (European Commission’s strategy on gender equality in research and innovation policy (GEAR)):
- Сприяння рівності в науковій кар’єрі;
- Забезпечення гендерної рівноваги у процесі прийняття рішень;
- Інтеграція гендерного виміру в дослідження та зміст інновацій.
Досягнення прогресу та стабільності розвитку потребує розкриття потенціалу жінок, адже жінки становлять більшість працездатного населення нашої країни. Варто відзначити особливу повагу європейських країн до фемінізму – руху, завдяки якому жінки здобули громадянські права, зокрема право на освіту. Першою експозицією на Саміті зустрічала дівчат саме феміністська спільнота. Дуже швидко розійшлися наліпки та журнали, що надихали дівчат: «We can do it!», «Kobiety wiedza, co robia». Яскравими були феміністичні виступи.
В Україні гендерна дискримінація заборонена законами, проте у сфері ІТ існує і гендерний дисбаланс, і опосередкована дискримінація, і «скляна стеля» у комп’ютерних науках, що є прихованою дискримінацією. З першого курсу у наших студенток знижують мотивацію фразами «Навіщо дівчині технічні науки?!», «Ви сюди прийшли, щоб заміж вийти», «Жінка-програміст – як морська свинка» і «Будете потім на диплом каструлю з борщем ставити». Мабуть, через це на Саміті дуже багато уваги приділялося саме мотиваційним виступам та воркшопам.
Цікавість викликала дискусія «Female Leadership — A Potential Revolution in Business, Technology, and Everything Else», адже КПІ взяв курс на розвиток лідерських якостей наших студенток, та тематичні семінари і воркшопи 27 листопада, зокрема: Centred Leadership: How Talented Women Thrive — McKinsey & Company (Централізоване лідерство: як розвиваються талановиті жінки – McKinsey & Company).
Викладачок змусила замислитись дискусійна панель «Smart World вже тут – чи готова STEM-освіта прийняти цей виклик?», адже навіть протягом подорожі дівчата з нашої делегації значно більше комунікували через соціальні мережі та месенджери, ніж «наживо»!
У зв’язку із планами впровадження в Україні резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” цікаво, що серед ініціаторів створення системи стратегічної комунікації в Міністерстві національної оборони Польщі є жінки. Пані Анна Пачольська (Anna Pacholska) є представником Міністерства національної оборони в керівному комітеті Центру стратегічних комунікацій НАТО. Вона тісно співпрацює з установами, відповідальними за кібербезпеку, а у вільний час є ентузіастом міжнародного космічного права. Зауважимо, що технологічний прорив популярних в Україні аутсорсингових ІТ-кампаній також тісно пов’язаний із кібербезпекою, і там будуть раді побачити випускниць КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Щоб підтримати жінок-науковців, Міжнародний фонд Zonta International Foundation щорічно присуджує десятки грантів, одержувачами яких можуть стати жінки будь-якого громадянства та місця проживання, які проходять навчання в аспірантурі будь-якого університету світу, де акредитована PhD програма аерокосмічного профілю.
А підтримка нашим жінкам дуже потрібна. У сучасному українському суспільстві на жінку покладено, як мінімум, потрійні обов’язки: сімейні справи, виховання та догляд дітей і професійний розвиток у конкуренції за робоче місце. STEM-галузі мають найдинамічніший розвиток, тож випускницям технічних вишів і молодим науковицям складно поєднувати різні види навантаження, а консервативні підходи значно обмежують жіночу самореалізацію. Виступаючі на Саміті жінки, які досягли висот кар’єрного успіху, мали такі ж проблеми у минулому столітті. Для українських студенток їх досвід й досі є актуальним. Як подолати тиск оточення і пройти «крізь терни до зірок» розповідали жінки, що стали успішними та вдало вибудовували свою кар’єру.
Застарілі стереотипи про жіночі ролі конфліктують із технологічним прогресом. Стало зрозуміло, що світові лідери ІТ-індустрії: Dell, Ericsson, Facebook, Google, Intel, 3M та компанії Бош, Електролюкс, Самсунг, P&G – партнери Саміту викорінюють упереджене ставлення до жінок та готові побачити зміни, які вони зроблять у новому світі цифрових технологій!
Ю.В. Стребкова