.jpg)
Про роботу Українсько-Польського центру НТУУ «КПІ» розповів «КП» заступник керівника департаменту міжнародного співробітництва Євген Поліщук.
– Скільки років існує в КПІ Українсько-Польський центр? З якою метою він створювався, за якими напрямами здійснює діяльність?
– Українсько-Польський центр НТУУ “КПІ” був заснований і почав працювати в 2008 році. Метою його відкриття у стінах нашого університету було налагодження і поглиблення партнерських зв’язків з польськими вишами в організації освітнього процесу і академічних обмінів, наукових контактів, у культурній сфері та спорті. Життя засвідчило, що рішення про створення такої інституції було абсолютно правильним: у нас з’явилися надійні партнери в Польщі, співпраця з якими збагачує новим досвідом і нас, і наших друзів. А на Українсько-Польський центр покладається при цьому роль своєрідного модератора цих відносин.
– До речі, скільки партнерів нині у КПІ в Польщі?
– Нині ми активно співпрацюємо з 13 університетами з Польщі. А ще, звісно, тісні зв’язки підтримуємо з Секцією випускників КПІ у Республіці Польща, яку очолює випускник і, з минулого року, почесний доктор нашого університету Януш Фукса. Він є великим патріотом і другом нашого університету.
– А які з наших інститутів і факультетів співпрацюють з польськими партнерами найактивніше і найбільш плідно?
– За різними напрямами і в різних формах найцікавіше співпрацюють з польськими колегами ФЕА, ФАКС, ВПІ, ІФФ, ІПСА, ФММ, ФЛ, ФСП.
– Наша співпраця з польськими вишами обмежується лише партнерством у наукових проектах і спільними культурними та спортивними заходами, чи ми співпрацюємо і за програмами подвійного диплома?
– Роботу в цьому напрямі вже розпочато. Ближче всього до початку реалізації втілення таких спільних з польськими партнерами програм наразі перебувають ФММ, ФСП і ММІ.
– А як щодо програм обмі¬нів? У яких саме університетах навчаються нині студенти і аспіранти КПІ?
– Програми обміну успішно працюють. Нині наші студенти навчаються у Варшавській політехніці, Лодзинській політехніці (10 магістрів та 1 аспірантка). Окрім того, у Варшавській та Сілезькій полі¬техніках протягом місяця проходили стажування аспіранти ІЕЕ та докторант ІФФ.
– У КПІ вже кілька років працюють курси польської мови. За якими програмами проводиться навчання, хто викладає, скільки людей їх відвідують?
– Ініціатором організації таких курсів був ректор нашого університету Михайло Згуровський. Працюють вони вже шостий рік і відвідують їх науковці, аспіранти і студенти. А викладали і викладають – волонтери Міністерства освіти Польщі – співробітники Ягеллонського університету Малгожата Граусам (з 2010 по 2014 рр.) та Войцех Зволінський (з 2014 року). Програму курсів розроблено Міністерством освіти Польщі спеціально для іноземців. Нині у нас відкрито 4 групи слухачів в Інституті післядипломної освіти НТУУ “КПІ” та на факультеті лінгвістики. Кожного року в серед¬ньому 30 їхніх слухачів отримують відповідні сертифікати. Крім того, минулого року у нас проводилися також літні інтенсивні курси – їх відвідали 50 слухачів.
– За активною участю Українсько-Польського центру налагоджено також співпрацю між КПІ та Польською академією наук. Розкажіть про неї докладніше.
– Ми налагодили дуже добрі партнерські стосунки з Представництвом Польської академії наук у Києві, яке очолює професор Хенрик Собчук. Завдяки цій співпраці в нашому університеті постав пам’ятник випускнику КПІ, видатному польському фізико-хіміку Войцеху Свєнтославському. Надзвичайно цікавими були і Українсько-польський семінар з комп’ютерного моделювання нових матеріалів, який пройшов у листопаді минулого року, зустрічі з провідними науковцями ПАН та інші заходи. Цього року в рамках співпраці з ПАН заплановано провести три спільні міжнародні наукові конференції – на ФЕА, ІФФ та ФБТ.
А ще, на кафедрі відновлюваних джерел енергії ФЕА в рамках проекту МЗС Польщі “Польська поміч” створено Навчально-науковий українсько-польський центр, де студенти та слухачі курсів підвищення кваліфікації працюють на сучасному обладнанні передових фірм Польщі. З Посольством Республіки Польща в Україні ведуться перемовини щодо створення центрів і за іншими напрямами.
– А які із заходів, запланованих УПЦ на поточний рік, варто відзначити особливо?
– Дуже цікавими і корисними мають стати зустрічі науковців і студентів з польськими колегами на міжнародному семінарі “Комп’ютерне конструювання нових матеріалів. Стан, проблеми, перспективи” (ІФФ), на міжнародній науково-практичній конференції “Чиста вода. Фундаментальні, прикладні та промислові аспекти” – вона стала традиційною і проводитиметься вже втретє (відповідає за організаційні аспекти її проведення ФБТ), “Відновлювальні джерела енергії та ефективність ХХI століття” (тут відповідальний ФЕА). Ну і, звичайно, впевнений, що вельми цікавим стане конкурс на краще знання польської мови, який проводитиметься факультетом лінгвістики.
– Українсько-Польський центр НТУУ “КПІ” брав активну участь у підготовці першого Форуму ректорів технічних університетів України та Польщі. Що це за захід, якими були його рішення? Чи планується зробити такі зустрічі очільників технічних ВНЗ регулярними, і якщо так, то коли відбудеться наступний форум?
– Це було перше зібрання ректорів технічних вишів двох наших країн. Пройшов форум у листопаді минулого року в Національному університеті “Львівська політехніка”. З програмними доповідями на ньому виступили голова ради Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України, ректор нашого університету академік НАН України Михайло Згуровський та голова Конференції ректорів технічних університетів Республіки Польща, ректор Вроцлавської політехніки професор Тадеуш Вєнцковські. Обговорювали учасники форуму питання майбутнього технічної освіти. Це, власне, було задано організаторами, адже гасло форуму – “Технічна освіта – для майбутнього Європи”.
Учасники форуму ухвалили низку рекомендацій, у яких визначено основ¬ні напрями подальшої спів¬праці українських і польських вишів, наголошується на необхідності створення Національної ради України з питань гарантій якості вищої технічної освіти та акредитації спеціальностей, проведення консультацій щодо можливості приєднання України до європейських мереж акредитаційних агенцій (ENQA, CEENQA, ENAEE та інших), підтримки пропозиції щодо впровадження в Україні документів типу Європейського паспорта інженера (Engineering Card) та почесного титулу EUR ING (Європейського інженера) та багато іншого. За пропозицією ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Євстахія Крижанівського наступне за¬сідання Українсько-польського форуму Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України та Конференції ректорів технічних університетів Республіки Польща “Технічна освіта – для майбутнього Європи” планується на базі Івано-Франківського НТУ нафти і газу в 2015 році. Надалі такі форуми проходитимуть почергово в Польщі і Україні щорічно.
Спілкувався Д.Стефанович