22 травня 2026 року в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника під патронатом Посольства Республіки Польща в Києві та за фінансової підтримки Генерального Консульства Республіки Польща у Львові відбувся XVІ Всеукраїнський конкурс з орфографії польської мови для студентів закладів вищої освіти України.
Організаторами конкурсу виступили кафедра слов’янських мов Факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Призи та нагороди для лауреатів передало Національне агентство академічних обмінів Республіки Польща (NAWA). Цьогорічний диктант відбувся вперше після п’ятирічної перерви.
В конкурсі взяли участь 24 студенти вищих навчальних закладів з 11 міст України. Вони представляли такі університети, як: Волинський національний університет імені Лесі Українки в Луцьку; Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка; Карпатський національний університет імені Василя Стефаника в Івано-Франківську; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького; Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка; Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюкa; Харківський національний університет ім. Василя Каразіна; Хмельницький національний університет. Географія цьогорічного конкурсу вражає та підтверджує незмінний інтерес до польської мови в Україні.
В урочистому відкритті заходу взяли участь представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника: проф. Ігор Цепенда – голова вченої ради університету; проректор проф. Віталій Шкромида; кандидат філологічних наук, доцент Олена Пелехата — директор Центру полоністики, яка координувала організацію події; проф. Роман Голод — декан філологічного факультету; кандидат філологічних наук, доцент Ольга Лазарович — заступник декана; кандидат філологічних наук, доцент Наталія Щербій — завідувач кафедри слов’янських мов; секретар конкурсу – кандидат філологічних наук, доцент Дарія Мицан; магістр Саманта Бусіло – старший викладач кафедри слов’янських мов, лектор Національного агентства академічних обмінів Республіки Польща, яка була відповідальна за організацію та проведення конкурсу. Був також присутній представник Генерального консульства РП у Львові Себастіан Делюра, який в своєму виступі звернувся до учасників з такими словами: «Мова — це не лише інструмент комунікації, але й насамперед міцний міст, який об’єднує наші культури, будує глибокі відносини та відкриває двері до взаєморозуміння. Понад тридцятирічна історія івано-франківської полоністики, започаткована у 1997 році професором Миколою Лесюком, є найкращим тому прикладом».
В дистанційному форматі у відкритті конкурсу також взяли участь: проф. Агата Роцько (Інститут літературних досліджень Польської акамедії наук) — голова журі конкурсу та авторка цьогорічного диктанту («Trzask prask i po reformie polskiej ortografii!»), а також Павел Терпіловський — представник Посольства РП в Києві.
Роботи учасників конкурси перевіяла комісія, до складу якої, крім голови проф. Агати Роцько увійшли викладачі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника доц. Оксана Корпало та доц. Ірина Спатар, а також аспіранти Львівського національного університету імені Івана Франка Олеся Сливинська та Ольга Туз.
Переможцями XVІ Всеукраїнського конкурсу з орфографії польської мови для студентів закладів вищої освіти України стали: Катерина Чигрова (ЛНУ ім. І. Франка, 1 місце), Дарина Небор (КНУ ім. Василя Стефаника в Івано-Франківську, 2 місце) та Марія Віхтюк (КНУ ім. Тараса Шевченка). КПІ ім. Ігоря Сікорського представляла студентка ІІІ курсу Факультету лінгвістики Софія Ященко, яка так описує свої враження від перебування на Прикарпатті:
Кілька днів тому я мала чудову можливість побувати в Івано-Франківську та взяти участь у Всеукраїнському конкурсі з орфографії польської мови для студентів закладів вищої освіти України в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Цей захід подарував багато приємних вражень, нових знайомств і позитивних емоцій. Було дуже цікаво перевірити свої знання польської мови та позмагатися зі студентами з різних куточків України, які також вивчають польську мову та культуру.
Я щиро рада, що мала можливість долучитися до цього заходу. Такі події надихають розвиватися далі та відкривати для себе нові можливості.
Під час оголошення результатів XVІ Всеукраїнського конкурсу з орфографії польської мови організатори висловили сподівання, що традиція травневих зустрічей молодих знавців польської орфографії з України в майбутньому буде продовжена та через рік відбудеться наступний диктант.
Нижче можна ознайомитися з текстом цьогорічного диктанту, який підготувала голова журі проф. Агати Роцько:
Trzask prask i po reformie polskiej ortografii
Przyszła wiekopomna chwila i reforma polskiej ortografii nastąpiła. Czy był to taki trzask prask? No nie wiem. Ciągnęło się jak flaki z olejem, ale w końcu mamy to.
Od 1 stycznia 2026 roku weszły w życie uchwalone przez Radę Języka Polskiego zmiany kilkunastu zasad pisowni. Zmiany te miały uprościć i ujednolicić polską ortografię oraz zmniejszyć liczbę najczęściej popełnianych błędów. I tu pojawiają się pytania. Jakie to najczęściej popełniane błędy? W końcu, gdzie nie spojrzę, tam roi się od błędów ortograficznych. Pytanie tylko czy kogoś to jeszcze obchodzi, czy ktoś to jeszcze widzi? Hm… Może zacznijmy od tego, co to jest ta ortografia? W końcu to ogół zasad i przepisów dotyczących poprawnej pisowni czy pisanie według określonych norm.
Cóż, czy w dzisiejszym świecie przekraczania różnorakich norm ktoś jeszcze się tym przejmuje? Czasem zastanawiam się nad tym, gdy czytam internetowe wpisy w mediach społecznościowych. Tam nie obowiązują zasady ortograficzne, jest wolność, bezwzględna wolność. To po co nam ta reforma i o co tyle krzyku, debat, pisania.
Oczywiście jestem za uproszczeniem polskiej ortografii, niełatwej nie tylko dla Polaka, ale i cudzoziemca uczącego się języka polskiego. Niby skąd Chińczyk czy Ukrainiec ma wiedzieć jak napisać Pałac Staszica czy Teatr Wielki, Mistrz Mowy Polskiej czy Ambasador Polszczyzny. W końcu te zasady, przepisy i normy nawet dla Polaków nie były i nie są do końca jasne. A może jasne, tylko nieprzystające do zmieniającego się świata w dobie sztucznej inteligencji. Dobrze więc, że mamy już reformę polskiej ortografii, ale chciałoby się powiedzieć, że to taka mini reforma, a czemu nie mega reforma. Zadajmy sobie jeszcze jedno zasadnicze pytanie. Czy w dobie AI warto organizować konkursy ortograficzne, pisać dyktanda? A co na ten temat mówi sama sztuczna inteligencja?
I tu byście się zdziwili! ChatGPT twierdzi, że nadal warto, bo dyktanda rozwijają kompetencje językowe, ale w erze AI istnieje ryzyko oszustwa. Dostępne są przecież generatory tekstu, które mogą być źródłem zasad ortografii. Dlatego w praktyce należy popracować nad narzędziami korekty językowej oraz redakcji. Poza tym warto zmodernizować konkursy ortograficzne poprzez np. wprowadzanie do regulaminu zakazu wykorzystania urządzeń elektronicznych czy wprowadzenie sprawnego monitoringu.
A jak jest w naszym konkursie ortograficznym? Ha!