БІЛООЗЕРСЬКІ ЛІСИ

Шановні відвідувачі!

Пропонуємо до вашої уваги статтю д-ра Януша Фукси в польському краєзнавчому журналі “NA SZLAKU” (на шляху). Автор з великою любов’ю описує заповідні куточки Черкащини і Київщини.

БІЛООЗЕРСЬКІ ЛІСИ

Білоозерський національний природний парк був створений згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2009 році з метою «збереження, відтворення та рекреаційного використання як унікальних, так і типових природних комплексів, що мають велике природниче, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення».

Парк отримав у постійне використання землі площею 70,1 км2, вилучену у Державної організації «Лісове господарство Білоозерське». Територія, розташована на висоті 60-100 метрів над рівнем моря, лежить на лівому (східному) березі Дніпра, який у цьому місці утворює Канівське водосховище, що використовується для виробництва електроенергії у Канівській ГЕС. Поблизу парку, на межі Київської і Черкаської областей, розташовані села, як-от Циблі, Хотьки та Озерище.

Клімат на території парку – континентальний та поміркований. Середня температура у січні складає -6оС, у липні – +20оС, річна сума опадів становить 500 мм. На підзолисто-дернових ґрунтах ростуть ліси, в яких переважають сосна та дуб. На берегах озер і на островах росте вільха, є там також зарості очерету.

З представників тутешньої фауни зустрічаються лось, сарна, вовк, дика свиня, куниця, заєць, білка, на березі річки проживають бобри та видри, з птахів – качка та кульон. У водах канівського «моря» полює орлан-білохвіст – птах, що занесений до «Червоної книги України».

Перед тим, як було створено національний парк, у білоозерських лісах влаштовували полювання для багатих мисливців. Роботи над облаштуванням рекреаційних зон перервала війна.

Неподалік, на північ від парку, розташоване місто Переяслав-Хмельницький, в якому міститься музей Григорія Сковороди – українського народного філософа, поета та педагога. Натомість на південь від парку, на іншій стороні Дніпра лежить Канів, в якому розташований Музей Тараса Шевченка, а на Тарасовій Горі – могила та пам’ятник цього народного поета і художника, основоположника української літературної мови.

Завантажити статтю тут.