18 травня в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пройшла науково-практична конференція «Відновлювана та воднева енергетика – 2018», присвячена 100-річчю заснування Національної академії наук України, 120-річчю Київської політехніки і Дню науки в Україні.

Увагу присутніх привернуло засідання молодіжної секції конференції, яку відкрив і модерував заступник завідувача кафедри відновлюваних джерел енергії НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», доцент, кандидат технічних наук Василь Будько. У своїй промові науковець звернув увагу на доцільність використання всіх екологічно чистих видів енергії, з окремим аналізом енергоефективності і доцільності добування електрики з водню, сонця, вітру, води, рослинних і геотермальних джерел енергії. Навчання і дослідження за цією тематикою проводиться на кафедрі відновлюваних джерел енергії Київської політехніки.

Понад 70 учасників цього засідання з цікавістю прослухали усні і стендові доповіді 26 молодих дослідників з десяти областей України. Доповіді МАНівців стосувалися сонячної, вітрової, водневої, геотермальної і гідроенергетики, енергії біомаси, енергоефективності та енергії довкілля (теплові насоси). Найбільш численні делегації учнів, педагогів і наукових керівників Малої академії наук України були представлені з Київської та Луганської областей.

Десятикласник з Луцька Андрій Гомон презентував, з допомогою маніпулятора, організацію енергоефективності сонячної батареї, яку радить установлювати у місцях зі значною кількістю сонячних днів.

Під час наукових конференцій учні можуть обмінюватися знаннями, дослідженнями, ноу-хау, і, на мою думку, із двох-трьох ноу-хау може скластися науковий прорив. Для дослідників це гарна можливість об’єднатися для подальшого розвитку, – вважає Андрій. – У моєму проекті найскладнішим було примусити установку слідкувати за сонцем. Це відбувається за допомогою чотирьох фоторезисторів, які розділені навхрест. Якщо змінюється кут падіння сонячних променів, то один з фоторезисторів завжди буде в тіні. І установка буде повертатися до тих пір, доки опори на усіх резисторах не зрівняються. Стабільність конструкції дозволяє запустити сонячну батарею в промислове виробництво.

Учень 10 класу Мирноградського ліцею «Гармонія» Мирноградської міської ради Донецької області Микита Косенко представив своє дослідження «Вирішення енергетичної проблеми міста Мирноград шляхом виробництва теплової енергії з біомаси верби для опалення шкільних приміщень». Висаджувати енергетичну вербу з дивовижно пишною і швидко відновлюваною кроною, гілля якої можна на третій рік після висадки саджанців обрізувати і використовувати для опалення локально розташованих шкіл, а вербові гаї – для санітарних зон і ревіталізації малих річок, є вдалою і апробованою дослідником та історією людства ідеєю.

А учениця 10 класу Галицької гімназії Галицької районної ради Івано-Франківської області Анастасія Малетич з креативним технологічним підходом зуміла відповісти на питання, як зменшити собівартість води для побутових потреб населення в умовах сучасної економічної нестабільності.

Мешканці нашого міста зможуть заощадити суттєві кошти, якщо будуть отримувати енергію з води. Біля комунікацій водоканалу розміщено шість свердловин, які качають воду до резервуару, що розміщений на горі. Перша інновація – це заощадження на насосі, оскільки вода буде стікати вільним потоком і не потребуватиме постійної роботи насосів. Там, де вода буде стікати, я пропоную поставити робоче колесо, під’єднане до генератора. Воно буде створювати постійний рух, і вироблятиметься електроенергія, – розповіла дівчина.

Завершився захід для молоді і педагогів екскурсією музеями на території КПІ та урочистим врученням сертифікатів і подяк учасникам молодіжної секції науково-практичної конференції, актуальність тематики і високий науковий рівень досліджень якої визнали як школярі, так і науковці університету.

Джерело (+ відео про захід)